Штепа Костянтин Теодосійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Костянтин (Кость) Теодосійович Штепа''',
Народився в старовинному місті Лохвиця в сімї православного священника з німецькими етнічними коріннями.
Навчався в полтавській духовній семінарії (1910-1914) та на історико-філологічному факультеті [[Санкт-Петербурзький державний університет|Петербурзького Університету]] у проф. [[Ростовцев Михайло Іванович|М.І.Ростовцева]].
Після війни — в еміграції - з початку в Західній Німеччині, потім в США. В Німеччині він викладав російську мову і літературу в американській армійській школі (1950-1952). Поряд з такими науковцями як А.Г.Авторханов, В.О.Яковлєв (Б.Троіцький), О.П.Філіпов, К.Г.Криптон, В.П.Марченко був одним із співзасновників та співробітників "Інституту для вивчення історії та культури СРСР" у [[Мюнхен]]і (1950).▼
Під час [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] воював у [[Біла армія|Білій армії]]. 1919 року був заарештований, 1920 тяжко поранений, взятий у полон при відступу армії Врангеля під [[Перекоп]]ом.
Після війни завершив освіту в [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніжинському нституті народної освіти]] на історико-філологічному фаультеті.
З 1922 р викладач, з 1927 професор цього інституту. Захистив докторську [[Дисертація|дисертацію]]. З 1930 р. завідуючий кафедрою Історії Стародавнього світу і Середніх віків [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]], одночасно старший науковий співробітник [[Національна академія наук України|АН УРСР]], співробітник Культурно-Історичної комісії й Комісії сходознавства ВУАН. З 1931 р. призначений головою Комісії з історії [[Візантійська імперія|Візантії]] АН УРСР.
В лютому 1938 заарештований, до вересня 1939 перебував у київській тюрмі [[НКВС]]. Звільнений без пред'явлення звинувачення.
Під час німецької окупації — зав. відділом народної освіти, ректор [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] ([[1941]]), редактор щоденника «[[Українське Слово|Нове Українське Слово]]» ([[1941]]—[[1943]], Київ).
▲Після війни — в еміграції - з початку в Західній Німеччині, потім в США. В Німеччині він працював бібліотекарем [[кардинал Клеменс фон Гален|кардинала фон Галена]]; у 1947-49 активно співробітничав у журналах [[«Посєв»]] та [[«Грані»]]; викладав російську мову і літературу в американській армійській школі (1950-1952). Поряд з такими науковцями як А.Г.Авторханов, В.О.Яковлєв (Б.Троіцький), О.П.Філіпов, К.Г.Криптон, В.П.Марченко був одним із співзасновників та співробітників "Інституту для вивчення історії та культури СРСР" у [[Мюнхен]]і (1950).
З 1952 р. він жив у США, працював оглядачем «[[Радіо Свобода]]».
Ще з 1930-х рр. К.Т.Штепа дружив з професором [[Оглоблин Олександр Петрович|О.П.Оглоблиним]], який під час окупації був головою Київської міської управи. Але після війни пориває стосунки з Оглобліним, в тому числі і з іншими українськими вченими. В своїх публікаціях часто дотримувався російсько-імперських поглядів.
==Праці==
* Нариси з історії античної й християнської демонології (1926)
* Проблеми античного релігійного синкретизму в зв'язку з мотивами староукраїнської легендарної творчості. (1927)
* Про характер переслідування відьом у старій Україні (1928)
* Селянські рухи в Римській Імперії. (1950)
* Соціологічна теорія релігії Е. Дюркгема і школа [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевського]]. ([[1931]])
* Радянська система управління масами та їз соціальною свідомістю (''рос.мовою'', під псевдонимом В.Лагодін)
* Чистка в Росії (''англ.мовою'', під псевдонимом В.Годін)
* Russian Historians and the Soviet State. New Brunswick, N.J.: Rutgers Univ. Press, 1962
== Джерела ==
* {{ЕУ}}
| |||