Піхота вибранецька: відмінності між версіями

За зразком рідного [[Трансильванія|Семигороддя]], [[Швеція|Швеції]] король [[Стефан Баторій]] ввів 1578 у [[Корона Королівства Польського|Короні]] (з 1595 у [[Велике князівство Литовське|Литві]]) підрозділи піхоти вибранецької, для яких набирали одного селянина з 20 [[Лан (міра)|ланів]] землі, хоча король планував ввести військову повинність для усіх селян із земель Королівщини. Доброволець, який мав бути сміливим і придатний для військової служби, отримував власне господарство та звільнявся від усіх повинностей. На час війни на перший поклик [[Ротмістр|ротмістра]] він повинен був з'явитись до нього у голубому мундирі визначеного крою з рушницею, шаблею, [[Сокира|сокирою]] з довгим держаком, порохом, оловом для куль і т. п. та почати отримувати платню рівну платні піхотинця у найманому війську. На час миру раз в квартал ротмістр проводив збори і навчання з своїми підлеглими. Через незадовільний рівень підготовки піхотинців рідко використовували у боях, а застосовували для інженерних робіт. Часто вибранецькі селяни підкуповували ротмістрів задля ухилення від участі у бойових діях.