Александр Леблон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) |
Lorry (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 50:
Психічно нестабільний цар раптово змінив плани і замовив [[1718]] року новий проект для Стрельни втретє італійскому архітекторові Себастьяну Чіпріані, який не був в Петербурзі <ref>«Архитектурная графика Росии 1-й половины 18 в.» Гос. Эрмитаж, научный каталог, Л, 1981 с. 149</ref>. Далі Петро І взагалі охолов до Стрельни та перебрався в Петергоф, котрий був ближче до фортеці [[Кронштадт]]. А в [[Петергоф (палацово-парковий ансамбль)|Петергофі]] і почалися справжні роботи по створенню нової резиденції, куди перевели і Леблона, і Карло Бартоломео Растреллі, і їх російських учнів і помічників. Але жоден із проектів для Стрельни не був реалізований. Частково до облаштування тут саду і [[ремонт]]у перебудованого палацу звернулися лише 300 років по тому ( [[Костянтинівський палац]]).
== Перші генплани до 1716 р. ==
Період [[1709]]-[[1710]] рр. став переломним в долі невеликої порубіжної фортеці з невеликим поселенням, яким досі був Петербург. Російська армія примусила короля Швеції карла ХІІ відступити в Молдову, відвоювала міста-порти на Балтиці - [[Виборг]], [[Ревель]] (нині Таллін), [[Рига|Ригу]]. Цар Петро І вперше отримав можливість порозумітися зі змінами та подивитьсь на місто як на майбутню власну столицю.
В Петербурзі вже працює цікава бригада різноплеменних архітекторів різного щаблю обдарованості.Але не кожному можна доруити план забудови цілого міста. Петро І, що зростав як особа разом із масштабом нових завдань, привічає англійського [[архітектор]]а і військового інженера Е. Лейна. Йому і доручено створити генеральний план фортеці і міста [[Кронштадт]], котрий захищатиме Петербург з моря від шведів<ref>Якоб Штелін, «Воспоминания о русской архитектуре» в кн. «Проблемы синтеза искусств и архитектуры», Л, 1977, вып. 7</ref>. Е. Лейн просто накинув на острів мережу прямокутних каналів, на земельних ділянках якого знайшли свої місця доки для військових [[вітрильник]]ів, майстерні, [[Казарма|казарми]] для офіцерів і моряків, [[церква]] і [[цвинтар]].
За планом царя, центр майбутньої столиці має бути на Василівському острові. Е. Лейн, завантажений роботами в Кронштадті, працює там. Новий генплан цар доручив створити першому фаховому архітекторові міста - [[Доменіко Трезіні]] (1670—1734 ). Це добрий інженер і добрий слуга. Але відсутність якісної архітектурної освіти і значної обдарованості спонукають того всяк час звертатися до вже вироблених зразків. Споруди Трезні міцні, функціональні, але мистецькі маловартісні. Генплан Трезыны - та ж прямокутна мережа каналів, що і у Е. Лейна в Кронштадті, тільки накинута на Василіський острів.
== Генеральний план Санкт-Петербурга ==
[[Файл:Saint Peterburg master plan 1717 by Leblond.jpg|міні|центр|280пкс|Генплан Петербурга 1717 р. за Леблоном.]]
Якісно новий етап [[1716]] р. настав із прибуттям в Петербург француза Олександра Леблона. Якісна освіта, значна обдарованість і французький смак зробили його по-за конкуренцією в середовищі тамтешніх архітекторів. Маловиразний, брутально нудний генплан Доменіко Трезіні цар поклав «під сукно» і забув. Новий генплан столиці доручено створити Олександру Леблону. Архітектор поважно поставився до нового завдання і створив генлан з урахуванням французького будівельного досвіду по створенню фортець та порад традиції [[ідеальне місто]].
===Додатки в Літньому саду ===
Рядок 89 ⟶ 103:
== Джерела ==
* «Проблемы синтеза искусств и архитектуры», Л, 1977, вып. 7
* Виппер Б. Р. «Архитектура русского барокко». — М., 1978.
* Власюк В. Г. «Архитектура «Петровского барокко». Эпоха. Стиль. Мастера». — СПб.: Белое и чёрное, 1996.
Рядок 112 ⟶ 127:
* [[Павільйон ]]
* [[Креслення архітектора ]]
* [[Доменіко Трезіні]]
* [[Фонтан ]]
* [[ ]]
| |||