Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення
доповнення
Рядок 21:
 
== Створення музею ==
Дмитру Яворницькому було за п'ятдесят, коли він зміг здійснити свою давню мрію&nbsp;— повернутись жити в Україну. В Катеринославі (колишня назва Дніпропетровська) він придбав за 300 карбованців ділянку для садиби. На цій садибі в 1905 році був споруджений будинок, в якому науковець жив і працював останні 35 років сового життя, а нині діє присвячений йому меморіальний музей<ref>[http://www.informsistema.com/museum/?p=983 Садиба] // Дніпропетровський історичний музей</ref> Автор проекту будинку&nbsp;— добрий знайомий Яворницького, місцевий архітектор Л. Браницький. Нині садиба історика &nbsp;майже не єдина будівля, що зберіглася від старого Катеринослава.
 
У «козацькому курені»<ref>{{Стаття
Оселю Яворницького відвідували [[Павло Тичина]], [[Максим Рильський]], [[Усенко Павло Матвійович|Павло Усенко]] і [[Остап Вишня]], художник-баталіст [[Самокиш Микола Семенович|Микола Самокиш]] і славіст [[Кримський Агатангел Юхимович|Агангел Кримський]], класики українського театрального мистецтва [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]], [[Микола Садовський|М. Садовський]], [[Панас Саксаганський|П. Саксаганський]] та багато ін.<ref>[http://gorod.dp.ua/afisha/afisha_place.php?place_id=440|%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9 Меморіальний будинок-музей академіка Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницького]</ref>
| автор = Ірина Шовковець
| назва = Міцне у явора коріння — хай проростає в поколіннях
| журнал = СЛОВО Просвіти
| випуск = ч. 46 (319), 17–23 листопада 2005 р.
| сторінки = 15
| url = http://slovoprosvity.org/pdf/2005/Slovo-46.pdf
Оселю Яворницького відвідували}}</ref>, так Яворницький називав свій будиночок у Катеринославі, часто зупинялися його гості, серед них [[Павло Тичина]], [[Максим Рильський]], [[Усенко Павло Матвійович|Павло Усенко]] і [[Остап Вишня]], художник-баталіст [[Самокиш Микола Семенович|Микола Самокиш]] і славіст [[Кримський Агатангел Юхимович|Агангел Кримський]], класики українського театрального мистецтва [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]], [[Микола Садовський|М. Садовський]], [[Панас Саксаганський|П. Саксаганський]] та багато ін.<ref>[http://gorod.dp.ua/afisha/afisha_place.php?place_id=440|%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9 Меморіальний будинок-музей академіка Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницького]</ref>
 
Після смерті Дмитра Яворницього у 1940 році, його дружина Серафима Дмитрівна подала у міськвиконком лист з проханням створити у будинку музей. Проте зробити цього не вдалось, оскільки розпочалась [[Друга світова війна]]. Під час окупації нова влада висилила з будинку дружину Яворницького і провела в ньому ремонтні роботи. Були пошкоджені малюнки (художник [[СтрунніковСтрунников Микола Іванович|Микола СтрунніковСтрунников]]) на внутрішніх стінах будинку, які відновили після війни. Окупаційна влада добудувала до будинку веранду, котра збереглася до наших часів.
 
По закінченню війни, рішення про створення меморіального музею було поновлене, але до 1960-х років в будинку розміщувались фонди [[Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького|Дніпропетровського історичного музею]]. В 1964 році в кабінеті вченого була відкрита кімната-музей, яка проіснувала 10 років. В 1970-х роках будинок був закритий для проведення ремонтних робіт. В 1982 році було прийнято рішення про створення меморіального музею Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницького. Для експозиції музею науковці шукали речі з будинку, підбирали аналогічні; книги та особисті речі господаря були викуплені з приватних бібліотек.