Повстання Жмайла: відмінності між версіями

'''ЖМÁЙЛА ПОВСТÁННЯ''' 1625 р. – селянсько-козацьке повстання на Україні під керівництвом [[Жмайло Марко|Марка Жмайла]] проти польсько-шляхетського панування. Занепокоєний масовим покозаченням селянства після [[Хотинська війна|Хотинської війни]] 1620-1621 рр., польсько-шляхетський уряд у вересні 1625 р. послав на Південну Київщину військо на чолі з польським гетьманом [[Конецпольський Станіслав|С.Конецпольським]]. Спустошуючи і грабуючи міста і села, польсько-шляхетське військо 1 жовтня підійшло до Канева. Козацька залога вийшла з міста й після бою з каральним загоном під Мошнами (нині село Черкаського р-ну Черкаської обл.) відступила до Черкас. Разом з місцевими козаками канівські козаки відійшли до гирла р. Цибульника, де збиралися інші козацькі загони. Невдовзі сюди прибули з артилерією [[Запорізька Січ|запорожці]] під керівництвом [[Жмайло Марко|Марка Жмайла]]. З’єднавшись із козаками, М.Жмайло очолив повстанське військо. 15 жовтня відбувся запеклий бій. Повстанці завдали значних втрат ворогові, але під натиском переважаючих сил були змушені відступити до Курукового озера. Спроби розгромити тут козаків не мали успіху, і С.Конецьпольський був змушений почати переговори, під час яких угодовська частина козацької старшини 5.ХІ.1625 р. скинула М.Жмайла з гетьманства і уклала з польсько-шляхетським командуванням невигідний для козацтва [[Куруківський договір]] 1625 р.