Александр Леблон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) вікіфікація |
Lorry (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 5:
|розмір =
|підпис = Водний партер для Стрельни, проект
|ім'я = Олександр Леблон (Жан-Батіст Олександр
|справжнє ім'я =Jean-Baptiste Alexandre Le Blond
|громадянство = Франція
Рядок 33:
=== Спадок адмірала Апраксіна ===
[[Файл:Палац Апраксіна.jpg|міні|центр|400пкс|Арх. Олександр Леблон. Палац Апраксіна, проект, [[1716]] р.]]
[[Адмірал]] Апраксін Ф.М.( 1661 - 1728 ) вибудував власний будинок-палац неподалік від доків, де будували [[вітрильник]]и, відразу за [[бастіон]]ами. Перший будинок був дерев'яним, котрий з міркувань безпеки перебудували в [[Цегла|цегляний]]. Маловиразний двоповерховий будинок не задовольнив власника. В Петербург [[1716]] року якраз прибув новий архітектор із Франції — [[Олександр Леблон]]. Адмірал і замовив тому проект нового палацу, бажаючи отримати пишну споруду. Але пишні споруди давно відійшли в минуле у Франції, палацова архітектура якої давно прийшла до стриманої елегантності і вишуканої простоти в творах [[Франсуа Мансар]]а, [[Жак Буйє де Блуа|Жака Буйє де Блуа]], [[Луї Лево]]. В стилістиці стриманої елегантності проект для замовника і виконав Олександр Леблон. Будувати споруду Леблон не мав можливості, бо був завантажений роботами в парадних резиденціях самого царя. В будівництво агресивно втрутився сам володар, смакам якого були відповідні пишнота і пістрявість. Вельможа вибудував не двоповерховий, а триповерховий палац, порушивши всі пропорції леблонової споруди заради пишноти і величі.
Коли в Петербурзі помер бездітний Апраксін, дальній родич Петра І, то по [[заповіт]]у його палац, що стояв першим від [[Адміралтейство|Адміралтейства]], перейшов до царської родини. Великій за розмірами і добре оздоблений палац Апраксіна сподабався нащадкам Петра І більше, і імператорський двір перебрався сюди. Він і став тепер Зимовим палацом імператорського двору.
=== Проекти для Стрельни ===
<center><gallery perrow=2 widths="260px" heights="180px">
Файл:Палац для Стрельни 03.jpg|Палац царя Петра І для Стрельни, проект, 1717 р.
Файл:Павільйон з фонтаном.jpg|Павільйон з фонтаном «Нептун» для Стрельни
</gallery></center>
[[Файл:ConstantinePalaceAerial-1.jpg|міні|праворуч|350пкс|Костянтинівський палац в Стрельні, фото [[2009]] р.]]
Серед голоних завдань Леблона в столиці — створеня парадної, царської резиденції в Стрельні. Пишне будівництво в передмісті Стрельна передувало створенню резиденців в Петергофі. Саме тут на практиці випробували всі характерні риси царських резиденцій : палац на пагорбі, канали до моря, регулярне розплануваня велетенських садів тощо.
Початок розпланування на місцевості датують [[1715]] роком<ref>Памятники архитектури пригородов Ленинграда, Л, 1983, с. 580</ref>. А вже [[1716]] року архітекторові і скульптору [[Карло Бартоломео Растреллі]] доручили створити [[Архітектурна модель|архітектурну модель]] палацу та саду бароко. [[Петро І]] доручив створити власний проект для Стрельни і новоприбулому Олександру Леблону. Із двох готових до [[1717]] р. проектів цар обрав варіант Леблона і відсторонив від будівництва Карло Бартоломео.
Проект Леблона вдало використав попередні об'єкти, створені ще до залучення французького архітектора і садівника, вихованого на парку в [[Версаль|Версалі]]. Його варіант — тонкі аллюзії на палац в Версалі, що мав ту ж П-подібну форму, але збільшену за рахунок прозорих бічних галерей. Сад бароко мав дві ділянки : верхню, де сміливий француз запропонував водний [[Партер (сад)|партер]], небачений ще в Московії, та нижню, де в мережеві садових стежок розпланував [[фонтан]]и, [[Альтанки|альтанки]], перший в країні [[театр просто неба]]. План Леблона зберігав три канали, що тризубцем пов'язували бароковий парк Стрельни з [[Балтійське море|Балтійським морем]]. Перспектива парку закінчувалась острівцем, на якому запланували Водний замок, парковий [[павільйон]] з фонтаном «Нептун». залами для відвідувачів і круглим внутрішнім двориком<ref>Памятники архитектури пригородов Ленинграда, Л, 1983, с. 581</ref>.
Психічно нестабільний цар раптово змінив плани і замовив [[1718]] року новий проект для Стрельни втретє італійскому архітекторові Себастьяну Чіпріані <ref>«Архитектурная графика Росии 1-й половины 18 в.» Гос. Эрмитаж, научный каталог, Л, 1981 с. 149</ref>. Далі Петро І взагалі охолов до Стрельни та перебрався в Петергоф, котрий був ближче до фортеці [[Кронштадт]]. А в [[Петергоф (палацово-парковий ансамбль)|Петергофі]] і почалися справжні роботи по створенню нової резиденції, куди перевели і Леблона, і Карло Бартоломео Растреллі, і їх російських учнів і помічників. Але жоден із проектів для Стрельни не був реалізований. Частково до облаштування тут саду і [[ремонт]]у перебудованого палацу звернулися лише 300 років по тому ( [[Костянтинівський палац]]).
===Додатки в Літньому саду ===
Рядок 52 ⟶ 67:
* Водний партер для Стрельни
* Палац для Стрельни та павільйон з фонтаном «[[Нептун]]»
* Палац і парк в Петергофі( здійснено частково, все перебудовано)
* Проект забудови так званого 2-го Літнього саду
Рядок 66 ⟶ 82:
* Будинок-палац адмірала Ф. Апраксіна (не існує)
* Константинівський палац, Стрельна, [[1717]]-[[1719]], (значно перебудований)
== Родина і рання смерть==
Олександр Леблон прибув в Петербург разом із дружиною Марією, сином та власними слугами<ref>Овсянников Ю. М.«Доменико Трезини», Л, «Искусство», 1987, с. 113</ref>. Для помешкання родина арендувала будинок у француза на російській службі [[генерал]]а . В цьому помешканні працював днями і ночами. Тут і помер. На похованні був і сам Петро І. Щось в передчасній смерті архітектора і садівника було утаємниченим. [[Якоб Штелін]] багато років по смерті і Петра І, і Леблона занотував оповідь, що вийшов [[конфлікт]] і розгніваний цар побив гордовитого француза палицею<ref>Овсянников Ю. М.«Доменико Трезини», Л, «Искусство», 1987, с. 113</ref>. Той передчасно помер, як сповіщали — від [[Віспа|віспи]]. Але цар чомусь два роки не дава вдові і синові Леблона покидати столицю.
Поховання відбуося на цвинтарі біля [[Сампсоніївський собор|Сампсоніївського собору]]. Могила не збережена.
== Джерела ==
Рядок 72 ⟶ 93:
* Власюк В. Г. «Архитектура «Петровского барокко». Эпоха. Стиль. Мастера». — СПб.: Белое и чёрное, 1996.
* Грабарь И. Э. «Петербургская архитектура в XVIII и XIX веках.» — СПб.: Лениздат, 1994. — 383 с.
* «Архитектурная графика Росии 1-й половины 18 в.» Гос. Эрмитаж, научный каталог, Л, 1981
* Овсянников Ю. М.«Доменико Трезини», Л, «Искусство», 1987
* «Памятники архитектуры пригородов Ленинграда», Л, 1983
* Овсянников Ю. М.«Великие зодчие Санкт-Петербурга: Трезини Д., Растрелли Ф., Росси К.» Изд. 2-е, доп.. — СПб: Искусство-СПБ, 2000. — 632 с. — ISBN 5-210-01539-4
Рядок 89 ⟶ 112:
* [[Проект ]]
* [[Павільйон ]]
* [[Креслення архітектора ]]
* [[Фонтан ]]
* [[ ]]
</div>
Рядок 96 ⟶ 121:
[[Категорія:Народились 1679]]
[[Категорія:Померли 1719]]
[[Категорія:Бароко]]
[[en:Jean-Baptiste Alexandre Le Blond]]
[[fi:Jean-Baptiste Le Blond]]
| |||