Вікіпедія

Теплообмінний апарат: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Xqbot (обговорення | внесок)
Боти
300 161 редагування
м r2.7.3) (Робот: замінив pt:Trocador de calor на pt:Trocador de energia térmica
Albedo (обговорення | внесок)
128 641 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Tubular heat exchanger.png|thumb|300px|Рисунок найпростішого теплообмінника типу «труба в трубі»]]
 
'''Теплообмі́нні апара́ти'''&nbsp;— [[пристрій|пристрої]], в яких здійснюється [[теплообмін]] між двома або декількома [[теплоносій|теплоносіями]] або між теплоносіями і [[тверде тіло|твердими тілами]] (стінкою, [[насадка|насадкою]]). Використовуються у багатьох [[галузь|галузях]] [[промисловість|промисловості]]. За іншим визначенням, теплообмінний апарат &nbsp;— пристрій для передавання тепла від одного робочого середовища до другого<ref>[http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option=com_terminus&Itemid=191&task=view&id=9008 Національний банк стандартизованих науково-технічних термінів]</ref>.
 
Теплообмінний апарат &nbsp;— пристрій для перенесення теплоти від одного теплоносія до другого або від теплоносія до поверхні тіла, що його нагрівають. До теплообмінного апарату належать [[випарник]]и, [[економайзер]]и, [[льодогенератор]]и, [[парогенератор]]и, [[повітронагрівач]]і, [[градирня|градирні]] тощо. Застосовують теплообмінні апарати у [[теплоенергетика|теплоенергетиці]], [[промисловість|промисловості]], [[сільське господарство|сільському господарстві]], системах [[вентиляція|вентиляції]] та [[опалення]] тощо<ref>Енциклопедичний гірничий словник // За редакцією В.&nbsp;С.&nbsp;Білецького.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім. у 3-х томах&nbsp;— 1998.</ref>.
 
== Загальні відомості про теплообмінні апарати ==
Рядок 13:
На ТЕС і АЕС одним з теплообмінних апаратів є підігрівач живлячої води. У будь-якому випадку потрібно визначити площу поверхні теплообміну (при заданому діаметрі труб потрібно знайти їх число і довжину). Для розрахунку необхідні дані про термічні опори перенесенню теплоти. При цьому для знаходження коефіцієнтів тепловіддачі використовується [[теорія теплообміну]].
Тепловий розрахунок теплообмінного апарату, метою якого є визначення площі, називається конструкторським. Допустимо, що є готовий теплообмінний апарат (наприклад, що серійно випускається заводом), потрібно дізнатися, чи буде в ньому забезпечено підігрівання або охолоджування теплоносія до заданої температури. Тепловий розрахунок, що виконується для вирішення вказаної задачі, називається перевірочним. Його метою є знаходження кінцевих температур теплоносіїв, а також температури поверхні при заданих початкових температурах теплоносіїв. Масові витрати теплоносіїв в будь-якому типі розрахунку вважаються заданими величинами.
 
Від значення площі поверхні тепло- і масообміну залежать значення потоків теплоти і маси речовини. Тому в технологічних установках часто використовується метод розпилювання рідини (її дроблення на дрібні краплі) і застосовуються тепломасообмінні
апарати з псевдо-зрідженим («киплячим») шаром твердих часток. У останньому випадку швидкість газу, що подається в нижню частину шару часток, підбирається так, щоб частки не були нерухомими і в той же час не зносилися з шару потоком газу. Частки, що знаходяться в зрівноваженому стані, інтенсивно перемішуються з газом, що забезпечує високу інтенсивність процесів тепло- і масопереносу.
 
Тепломасообмінні апарати різноманітні їх можна класифікувати за різними ознаками. <br />
Теплообмінні апарати підрозділяються на:
* рекуперативні,
Рядок 33 ⟶ 34:
* складна (наприклад, перехресна течія).
 
<!--На рис. 1.6 зліва схематично показаний--> конденсатор парової турбіни. У ньому здійснюється процес фазового переходу, в якому температура залишається постійною, а охолоджуюча вода має два ходи (один хід зліва направо, в другій&nbsp;— в протилежному напрямі). Наявність декількох ходів дозволяє скоротити габаритні розміри апарату. <!--На рис. 1.1 справа приведена--> схема апарату з U-подібними трубами. Схема— рухурух теплоносіїв у ньому близькаблизький до протиточної.
 
<!-- Рисунок 1.1 - Конденсатор парової турбіни. Теплообмінний апарат з U-подібними трубами. -->
 
Теплообмінним апаратом із складною схемою потоків теплоносіїв є кожухотрубний теплообмінник з перегородками в міжтрубному просторі <!--(рис. 1.2)-->. Водяний економайзер (його схема приведена на рис. 1.2) не має окремого корпусу. Він розташований в конвективній шахті парогенератора. У економайзері підігрівання живлячої води здійснюється, продуктами згорання (димовими газами).
 
Схема руху близька до перехресного току. Труби економайзера можуть розташовуватися як у коридорному, так і шаховому порядку (на рис. 1.2 труби розташовані в шаховому порядку).
 
<!-- Рисунок 1.2 -&nbsp;— Кожухотрубний теплообмінник з перегородками в міжтрубному просторі. Водяний економайзер. -->
 
У даному теплообміннику значення теплового потоку залежить від різниці температур теплоносіїв і коефіцієнта теплопередачі. Як відомо, коефіцієнт теплопередачі&nbsp;— величина, зворотна сумі термічних опорів. Найбільше зі всіх термічних опорів визначає інтенсивність процесу теплопередачі. Габаритні розміри економайзера можна зменшити замінивши гладкі труби на оребрені.
Рядок 45 ⟶ 48:
=== Регенеративні теплообмінні апарати ===
 
На <!--рис. 1.3--> показаний нагрівач повітря обертаючогося типу (нагрівач повітря Юнгстрема). В даному випадку теплота передається за допомогою набивки, виконаної з тонких металевих листів. У той період часу, коли набивка знаходиться на стороні гарячих газів, вона нагрівається і акумулює теплоту, яка потім передається повітрю.
Обертаючийся нагрівач повітря служить прикладом теплообмінника регенеративного типу.
<!-- Рисунок 1.3 Регенеративний нагрівач повітря обертаючогося типу -->
У іншому випадку теплоносії протікають в одному і тому ж каналі, але поперемінно. Коли через апарат протікає гарячий теплоносій, він омиває нерухому насадку, що акумулює теплоту. Період нагрівання насадки змінявся періодом її охолоджування, коли вона омивається холодним теплоносієм. У регенеративному підігрівачі має місце нестаціонарний процес теплопередачі.
В якості насадочної поверхні часто використовується цегельна кладка (рис. 1.4).
<!-- Рисунок 1.4 Різновиди насадок у регенеративних теплообмінних апаратах -->
 
Протягом першого циклу роботи апарату поверхня цегельної кладки омивається високо-
Рядок 58 ⟶ 61:
 
У змішуючих апаратах здійснюється безпосередній контакт двох або більше речовини, що знаходяться в рідкому або газоподібному стані. На ТЕС і АЕС застосовуються підігрівачі змішуючого типу, в яких підігрівання живлячої води відбувається внаслідок її змішування з парою, відібраною від турбіни (зазвичай пара відбирається від циліндра низького тиску турбіни). Зважаючи на відсутність твердої поверхні теплообміну вартість підігрівача змішуючого типа менша, ніж підігрівача поверхневого типу. Крім того, через відсутність різниці температур теплообмінюючихся рідин на виході дані підігрівачі мають менші ентропійні втрати, тому вони економічніші.
 
Для ефективної роботи змішуючого апарату важливе значення має площа контакту робочої поверхні, для збільшення якої часто використовуються різні насадки у вигляді кілець або іншої форми. Рідина стікає вниз по поверхні насадки, а газ в протилежному напрямі рухається вгору. Газорідинні змішуючі апарати ([[скрубер]]и) застосовуються як для охолоджування або нагрівання газів (або води), так і для очищення їх від шкідливих домішок. Відмінною особливістю змішуючих апаратів є те, що в них часто здійснюються спільні процеси тепло- і масообміну. Наприклад, в скрубері шкідливі домішки, що містяться в газі, дифундують в шар рідини.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Теплообмінний_апарат