Золота доба ісламу: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: ja:イスラーム黄金時代
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2+) (робот додав: bs:Zlatno doba islama; косметичні зміни
Рядок 11:
На початку VIII століття ісламські [[халіф]]и управляли величезною територією. І як багато успішних правителів, подібно [[Цезарю]] і [[Наполеон]]у, вони розуміли, що політична влада і науковий прогрес йдуть рука об руку, а тому вчені користувалися величезною підтримкою з боку правителів. Для цього було багато причин - деякі з них практичні. Знання медицини допомагало рятувати життя, військової техніки - вигравати війни, знання математики дозволяло регулювати державні фінанси. Іслам сприяв розвитку науки, адже сам [[Пророк]] (саллялаху аляйхі васалом) велів віруючим шукати знання, навіть якщо доведеться йти за ними в [[Китай]]. Деякі вчені навіть називають цю епоху «ерою ісламської наукової революції», що відображає ступінь впливу і внесок мусульман у становлення сучасної науки.
 
Освіті відводилася пріоритетна роль; так, електронна енциклопедія Wikipedia наводить такі цифри - до 10 століття в [[Кордова|Кордові]] налічувалося 700 мечетей і 70 бібліотек, в [[Каїрі]] була бібліотека з двома мільйонами книг, а [[університет Аль-Кайруан]] ([[Марокко]]) визнаний Книгою рекордів Гіннеса найдавнішим [[університет]]ом у світі, що гарантує видачу дипломів.
 
[[Арабська мова]] стала універсальною мовою науки. Вчені з різних країн, що не мали раніше можливості спілкуватися, тепер отримали її. Крім усього іншого, арабська мова відрізнялася точністю, що ідеально підходило для наукової і технічної термінології. Вчені з різних частин світу тепер могли обговорювати, порівнювати, оскаржувати і дискутувати. Вчений з Кордови на півдні Іспанії тепер міг зійтися в літературних та наукових дебатах з ученим з [[Багдад]]а та [[Самарканд]]а.
Рядок 19:
== Вклад мусульманських вчених у різні галузі науки ==
=== Медицина ===
[[Медицина]], мабуть, стала найвищим досягненням мусульманських вчених, і це безпосередньо пов'язано з [[хадис]]ами про пошук засобів лікування хвороб, заклику до гігієни, чистоти. Саме в Ісламському халіфаті вперше були побудовані лікарні, госпіталі, виникли перші медичні інститути. Блискучий ісламський вчений [[ібн Сіна]] (відомий також як [[Авіценна]]), на честь якого медицина отримала свою назву, був талановитим і відрізнявся незвичайною ерудицією. До 10 років він вивчив [[Коран]] напам'ять, до 16 - вивчив ісламське право, філософію, геометрію, природничі науки, логіку і вищу математику, а до 18 років став відомий як великий лікар. Саме ібн Сіні належить заслуга у відкритті заразних захворювань, [[анестезія|анестезії]], зв'язку психологічного і фізичного станів і багатьох інших областей медицини. Його книга «[[Канон лікарської науки]]» протягом п'яти століть (з ХІІ по XVII) використовувалася як підручник у найкращих медичних інститутах Європи.
 
=== Фізика ===
Вивчення експериментальної фізики починається з імені [[ібн аль-Хайсам]]а, родоначальника [[оптика|оптики]], чия праця «Книга оптики» ставиться нарівні з працями І. Ньютона за революційні ідеї у відкритті оптичних законів.
 
В області фізіологічної оптики він дає опис будови ока і правильне уявлення бінокулярного зору. Нарешті, він висловив припущення про кінченність швидкості світла. Серед дослідів, проведених вченим, виділяються досліди з камерою-обскура, досліди по заломленню світла і експерименти з різними видами дзеркал.
 
=== Математика ===
Серед досягнень ісламських вчених у галузі математики, насамперед, виділяють виникнення [[алгебра|алгебри]] і [[алгоритм]]ів, пов'язаних з ім'ям видатного математика [[Мухаммада аль-Хорезмі]], введення десяткової системи рахунку, дробів, [[тригонометрія|тригонометричних функцій]], і безліч інших великих досягнень, без яких не було б сучасних математичних наук.
 
=== Сільське господарство ===
Рядок 38:
Такі вчені, як [[ат-Тусі]] і [[ібн Аль-Шатір]], вперше висловилися про можливість обертання Землі навколо своєї осі, і Коперник при відкритті теорії про геліоцентричну сонячну систему скористався їх працями. Ат-Тусі - надзвичайно різносторонній вчений, автор творів з філософії, географії, музики, оптики, медицини, мінералогії. У ранньому віці почав навчання, вивчивши Коран, хадіси, юриспруденцію, логіку, філософію, математику, медицину і астрономію.
 
У 1259 році ат-Тусі заснував найбільшу в той час у світі Марагінську [[обсерваторія|обсерваторію]] поблизу Тебріза, що зробила винятковий вплив на обсерваторії багатьох країн Сходу, у тому числі на обсерваторію в Пекіні.
 
=== Хімія ===
Родоначальником хімії вважають [[Джабір ібн Хайян|Джабіра ібн Хайян]]а. Він розробив ранній варіант експериментального методу дослідження в хімії і описав безліч кислот (включаючи хлоридну, азотну, лимонну, оцтову і винну кислоту). Він зробив експериментальний підхід систематичним і заснованим на лабораторних дослідженнях, що значно відрізнялося від підходу його попередників - давньогрецьких і давньоєгипетських алхіміків, чиї методи були найчастіше алегоричними і плутаними.
 
=== Філософія ===
Рядок 76:
 
[[ar:العصر الذهبي للإسلام]]
[[bs:Zlatno doba islama]]
[[ca:Edat d'or de l'islam]]
[[ckb:سەردەمی زێڕینی ئیسلام]]