Золота доба ісламу: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: ja:イスラーム黄金時代 |
м r2.7.2+) (робот додав: bs:Zlatno doba islama; косметичні зміни |
||
Рядок 11:
На початку VIII століття ісламські [[халіф]]и управляли величезною територією. І як багато успішних правителів, подібно [[Цезарю]] і [[Наполеон]]у, вони розуміли, що політична влада і науковий прогрес йдуть рука об руку, а тому вчені користувалися величезною підтримкою з боку правителів. Для цього було багато причин - деякі з них практичні. Знання медицини допомагало рятувати життя, військової техніки - вигравати війни, знання математики дозволяло регулювати державні фінанси. Іслам сприяв розвитку науки, адже сам [[Пророк]] (саллялаху аляйхі васалом) велів віруючим шукати знання, навіть якщо доведеться йти за ними в [[Китай]]. Деякі вчені навіть називають цю епоху «ерою ісламської наукової революції», що відображає ступінь впливу і внесок мусульман у становлення сучасної науки.
Освіті відводилася пріоритетна роль; так, електронна енциклопедія Wikipedia наводить такі цифри - до 10 століття в
[[Арабська мова]] стала універсальною мовою науки. Вчені з різних країн, що не мали раніше можливості спілкуватися, тепер отримали її. Крім усього іншого, арабська мова відрізнялася точністю, що ідеально підходило для наукової і технічної термінології. Вчені з різних частин світу тепер могли обговорювати, порівнювати, оскаржувати і дискутувати. Вчений з Кордови на півдні Іспанії тепер міг зійтися в літературних та наукових дебатах з ученим з [[Багдад]]а та [[Самарканд]]а.
Рядок 19:
== Вклад мусульманських вчених у різні галузі науки ==
=== Медицина ===
[[Медицина]], мабуть, стала найвищим досягненням мусульманських вчених, і це безпосередньо пов'язано з [[хадис]]ами про пошук засобів лікування хвороб, заклику до гігієни, чистоти. Саме в Ісламському халіфаті вперше були побудовані лікарні, госпіталі, виникли перші медичні інститути. Блискучий ісламський вчений [[ібн Сіна]] (відомий також як [[Авіценна]]), на честь якого медицина отримала свою назву, був талановитим і відрізнявся незвичайною ерудицією. До 10 років він вивчив [[Коран]] напам'ять, до 16 - вивчив ісламське право, філософію, геометрію, природничі науки, логіку і вищу математику, а до 18 років став відомий як великий лікар. Саме ібн Сіні належить заслуга у відкритті заразних захворювань,
=== Фізика ===
Вивчення експериментальної фізики починається з імені [[ібн аль-Хайсам]]а, родоначальника
В області фізіологічної оптики він дає опис будови ока і правильне уявлення бінокулярного зору. Нарешті, він висловив припущення про кінченність швидкості світла. Серед дослідів, проведених вченим, виділяються досліди з камерою-обскура, досліди по заломленню світла і експерименти з різними видами дзеркал.
=== Математика ===
Серед досягнень ісламських вчених у галузі математики, насамперед, виділяють виникнення
=== Сільське господарство ===
Рядок 38:
Такі вчені, як [[ат-Тусі]] і [[ібн Аль-Шатір]], вперше висловилися про можливість обертання Землі навколо своєї осі, і Коперник при відкритті теорії про геліоцентричну сонячну систему скористався їх працями. Ат-Тусі - надзвичайно різносторонній вчений, автор творів з філософії, географії, музики, оптики, медицини, мінералогії. У ранньому віці почав навчання, вивчивши Коран, хадіси, юриспруденцію, логіку, філософію, математику, медицину і астрономію.
У 1259 році ат-Тусі заснував найбільшу в той час у світі Марагінську
=== Хімія ===
Родоначальником хімії вважають
=== Філософія ===
Рядок 76:
[[ar:العصر الذهبي للإسلام]]
[[bs:Zlatno doba islama]]
[[ca:Edat d'or de l'islam]]
[[ckb:سەردەمی زێڕینی ئیسلام]]
| |||