'''Георг Ернст Шталь''' ({{lang-de | Georg Ernst Stahl}}; [[22 жовтня]] [[1659]], [[Ансбах]], [[Баварія]] - [[14 травня]] [[1734]], [[Берлін]], Королівство [[Пруссія]]) - німецький лікар і хімік.
[[1683]] року закінчив медичний факультет [[Йенський університет|Йенського університету]]. Після закінчення університету став там же приват-доцентом, а потім професором медицини. З [[1687]] року - придворний лікар [[Саксен-Веймар (герцогство)|герцога Саксен-Веймарського]] [[Йоганн-Ернст III (герцог Саксен-Веймарський)|Йоганна Ернста]]. З [[1694]] року - професор університету в [[Галле (Саксонія-Анхальт)|Галле]]. З [[1716]] року - лейб-медик пруського короля [[Фрідріх Вільгельм I|Фрідріха Вільгельма I]]. У Берліні він став президентом Медичної колегії - вищої медичної установи Пруссії. Завдяки його зусиллям в Берліні була заснована Медико-хірургічна колегія для підготовки військових лікарів.
Розвиваючи погляди [[Бехер Йоганн Йоахім|І.І. Бехера]], сформулював (вперше в [[1697]], докладно в [[1703]]) теорію [[флогістон]]а. Ця теорія, що об'єднувала численні відомості про процеси відновлення, горіння і випалення, набула широкого поширення в [[18 століття|XVIII столітті]]. Флогістона теорія Шталя стала першою теорією наукової хімії, і зіграла важливу роль в остаточному звільнення хімії від алхімії. Роботи по дослідженню газів (див. [[Пневматична хімія]]) і праці [[Лавуазьє Антуан Лоран|А. Лавуазьє]] спростували теорію флогістону в кінці [[XVIII століття]]. У своїх роботах по фізіології Шталь виступав [[Віталізм|віталістом]]; став засновником [[анімізм]]у - вчення про душу, як якомусь безособовому життєвому початку, що лежить в основі всіх життєвих процесів.
