Недобоївці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Історичні відомості: replaced: найбільш активних → найактивніших |
Іванко1 (обговорення | внесок) м →Історичні відомості: за допомогою AWB |
||
Рядок 41:
Станом на [[1886]] рік у царачькому<ref>власницьке</ref> селі ''Недобоуці'' [[Рукшинська волость|Рукшинської волості]] мешкало 1432 осіб, налічувалось 304 дворових господарства, існувала православна церква<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.
Перша згадка про село, а саме грамота пана Недоби, знаходиться в Кишинівському державному архіві і датується 1572 роком. Саме цю дату взято за час заснування села Недобоївці. Назва села є незмінною і походить від прізвище Недоба - власника земельних володінь, на яких поселилися перші жителі. Тривалий час це поселення було дуже малим - налічувало до десяти дворів. Навіть 1771 року мало лише 28 хат.Протягом майже 300 років Недобоївці переходили від одного поміщика до іншого. У грамотах за 1629,1630 і 1632 рр. зазначено, що село було власністю поміщика М.Катарджі.
Розташоване на шляху, котрим проходили війська різних країн, село зазнавало спустошень. Чимало лиха завдала йому російсько-турецька війна (1735-1739 рр.), особливо напередодні і під час Ставчанської битви (серпень 1739 рік). Турецька армія під командуванням сераскера Валі-паші стояла біля Недобоївців і завдала йому великих руйнувань, пограбувала населення.
Чужоземний гніт гальмував зростання Недобоївців. Розвиток села дещо прискорився лише після приєднання Хотинського повіту до Росії в 1812 році за Бухарестським мирним договором. Сталися зміни в його економіці, почало збільшуватися населення. За 1817-1883 рр. воно зросло у 8 разів і становило 1666 чоловік. Крім зернових культур, селяни вирощували й технічні: аніс, цукрові буряки; розводили велику рогату худобу, розвивали вівчарство. Але більшість населення задихалося від безземелля і змушена була орендувати землю навіть по навколишніх селах; половину волів і корів віддавати на випас до поміщиків.
В першій половині 19 ст. Недобоївці належали поміщику Баяшу. Село мало 950 га сільсько-господарських угідь. Більшість селянських наділів становили від 0,5 до 2,5 га. В 1886 році поміщикові належало 667 десятин , а всі селяни мали лише 1273 десятини. 1900 року співвідношення в розподілі землі стало ще більш несправедливим. Поміщик уже володів 1150 га, а селяни - лише 833. В його господарстві були паровий і водяний млин, молотарка , винокурня, а також млин у Хотині.
Дальший розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві сприяв збільшенню кількості господарств, які почали вирощувати технічні культури. У 1883 – 1884 рр., крім поміщика, цукрові буряки і аніс сіяли 225 селянських дворів, 166 господарств мали сади, продукція яких ішла на ринок. Це розширило торгові зв’язки села не тільки з місцевим ринком, а й Подільською губернією і навіть з Австрією.
На початку ХХ століття Недобоївці помітно зростають. 1904 року в селі налічувалося 392 двори, а в 1910 році -516, в яких мешкало 2407 чоловік.
Революційна хвиля 1905 – 1907 рр. докотилася і до Недобоївців. У квітні 1907 року селяни напали на маєток поміщика Шора, забрали у нього зерно, почали ділити землю. А коли влітку 1907 року застрайкували робітники Зарожанської цукроварні, вимагаючи підвищення заробітної плати й скорочення робочого дня, то мешканці Недобоївців підтримали їх. Викликані з міста Хотина драгуни оточили селян, коли вони ділили землю. Керівника виступу та 37 найактивніших учасників було заарештовано і ув’язнено в м.Хотині.
В Недобоївцях з 1881 року існувала школа ( вірніше, кімната в селянській хаті), де працював один учитель. 1884 року тут навчалося лише 13 учнів. Майже 97 процентів дітей залишилося поза школою. Тому –то в селі було тільки 17 чоловік, що вміли читати й писати. Зате було виділено потрібні кошти на спорудження кам’яної церкви, двох корчем.
В листопаді 1918 року село окупували війська королівської Румунії. Інтервенти запровадили режим нестерпного гніту. Селяни Недобоївець брали активну участь в Хотинському повстанні 1919 року. Підпільний революційний комітет організував загін в кількості 450 чоловік, який вирушив на допомогу Хотинцям.
Відступаючи під натиском повстанців з Хотина, румунські війська у січні проходили через Недобоївці. Розлючені солдати підпалювали хати, грабували і вбивали селян. За один день в селі було вбито 53 чоловіка. Жертвами звірячих розправ родини Ватаманюків (4 чоловіка), І.Манюк, В.Софонюк. Акт про ці злочини було підписано комісією , в яку входили член Хотинської повітової земельної управи Є.Бояркін, мировий суддя П.Воскресенський,
Після поразки повстання окупанти жорстоко розправилися з населенням Недобоївців. Вони по-звірячому вбили понад 200 чоловік, спалили половину села. Багато селян перейшло через Дністер на Поділля.
Окупанти запровадили в селі жорстокий режим насилля й терору. Загарбники поставили собі за мету румунізувати населення. Вони заборонили розмовляти українською мовою в усіх офіційних закладах. У школі навчання велося тільки румунською мовою. Службовців, що не знали румунської мови, звільняли з роботи. Згідно
День визволення від румунського панування (28 червня 1940 року) став великою радістю для селян.
У селі почали працювати клуб, бібліотека, амбулаторія, акушерський пункт, споживча кооперація. 16 вересня 1940 року вперше відкрила свої двері початкова школа з українською мовою навчання. 1940/41 навчального року здобувало освіту 175 учнів, працювало 4 вчителі.
6 липня 1941 року німецько-румунські війська захопили Недобоївці. Недобоївчани брали участь у партизанському загоні, очолюваному П.Ф.Горчаком.
30 березня 1944 року частини 1318 –го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії визволили село. В перші ж дні 412 уродженців села стали воїнами Червоної Армії. 38 чоловік було нагороджено бойовими орденами й медалями. Смертю хоробрих на фронтах загинуло 163 чоловіка. В центрі села встановлено пам’ятник воїнам – визволителям.
Поліпшується медичне обслуговування населення. В Недобоївцях зявляється пологовий будинок, амбулаторія. В 1949 році відкрито середню школу.
Село Недобоївці Хотинського району знаходиться в центральній частині району на віддалі 14 км від м. Хотин та 50 км від м. Чернівців. Село є адміністративно – територіальним органом Недобоївської сільської ради. Межує із селами: Владична, Чепоноси, Рукшин, Долиняни, Ставчани. На території сільської ради розміщені і функціонують:
- Недобоївський НВК І-ІІІ ступенів
Рядок 64 ⟶ 73:
- сільський будинок культури,
- сільська рада
- товариство з обмеженою відповідальністю << Буковина >>.
Територіальна громада села Недобоївці має власну символіку ( герб, прапор ), яка відображає її історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості та традиції.
Основою герба є щит заокругленої форми білого кольору, який символізує добро, злагоду га світле майбутнє. В середині щита розміщений малий щит, що символізує овіяну героїчними подіями історію села. В нижній частині малого щита розмішений кам'яний мур жовтого кольору, який символізує оберіг, захист та спокій життя людей. У верхній частині малого щита розміщений вітряк на голубому фоні, який є символом - багатства, достатку, добробуту. В центрі герба зазначена дата 1572 р. заснування села Недобоївці.
Прапор села Недобоївці являє собою полотнище зі співвідношенням сторін 1:2 на зеленому тлі якого розташований щит в нижній частині якого розміщений кам'яний мур жовтого кольору, а в верхній-розміщений вітряк на голубому фоні.
Матеріал підготувала: Єремеєк Надія (За матеріалами Історії сіл і міст Української РСР)
| |||