Вікіпедія

Субсахарська Африка: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Xqbot (обговорення | внесок)
Боти
300 161 редагування
м r2.7.3) (робот додав: az:سئحرا آلتی آفریکاسی
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Sub-Saharan-Africa.png|thumb|249px|Політична мапа, що вказує межі країн на фоні екологічного бар'єру (Африка південніше Сахари відмічена зеленим)]]
[[Файл:Africa satellite orthographic.jpg|thumb|249px|Супутниковий знімок]]
'''Африка південніше Сахари''' ([[Африка на південь від Сахари]], [[Субсахарська Африка, Тропічна Африка]], [[Чорна Африка]]; {{lang-en|''Sub-Saharan Africa'', скорочено [[(SSA]]), ''Africa South of the Sahara'', ''Black Africa'', ''Dark Africa''}})  — назва частини [[Африка|африканського континенту]], що знаходиться на південь від пустелі [[Сахара]]. Ця частина Африки населена переважно негроїдними народами (на відміну від [[Араби|арабів]] [[Північна Африка|Північної Африки]]), що послужило підставою для більш ранньої назви «Чорна Африка».
 
== Історія регіону ==
Розділення Африканського континенту відносять приблизно до середини [[3 тисячоліття до н. е.|3-го тис. до н.  е.]], коли починається висихання Сахари. Пустеля стала практично непереборною перешкодою для культурних контактів. Єдиною сполучною ланкою залишається долина річки [[Ніл|Ніла]], уздовж якої виникло декілька цивілізацій. У Африці на південь від Сахари у [[1 тисячоліття до н. е.|1-му тис. до н. е.]] поширюється [[залізний вік|залізо]]. Тут не склалася культура [[бронзовий вік|бронзового століття]], а згодом стався безпосередній перехід від [[неоліт|неоліту]]у до залізного віку. Різні культури залізного віку поширюються як на заході континенту ([[Культура Нок|Нок]]), так і на сході (північний схід [[Замбія|Замбії]] та південний захід [[Танзанія|Танзанії]]) тропічної Африки.
 
Поширення заліза сприяло освоєнню нових територій, перш за все  — тропічних лісів, і стало одною з причин розселення по тропічній та південній Африці народів, що говорять на мовах [[Банту (мови)|банту]]. Ці народи відтісниливитіснили на північ і південь представників ефіопської і капоїдной рас.
 
Араби, що проникли у [[Північна Африка|Північну Африку]] у [[7 століття|VII ст.]], аж до появи європейців були основними посередниками (а також бар'єром) між Субсахарською Африкою та рештою світу. З приходом європейців почався розподіл Африки, що вилився у [[1880-ті|1880-х]] у колоніальний період. Найбільші колоніальні володіння мали [[Велика Британія]], [[Франція]], [[Португалія]], менші — [[Бельгія]], [[Італія]], [[Іспанія]], [[Німеччина]]. Основними факторами, що зумовили такий інтерес до Африки, були економічні, але сподівання колонізаторів не зовсім справдились: місцеві ресурси вимагали великих затрат на розвідку і добування, необхідно було постійно придушувати нові бунти, безробіття у метрополіях не було подолано, надлишкове населення з Європи в Африку не переселилось.
== Перелік держав ==▼
 
У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] воєнні дії на території Тропічної Африки велись лише на території [[Ефіопія|Ефіопії]], [[Ерітрея|Ерітреї]] та [[Італійське Сомалі|Італійського Сомалі]].
 
[[1960]] рік ознаменував початок визволення колоній з-під влади метрополій, т. зв. рік Африки. Проголошенню незалежності [[Кенія|Кенії]], [[Зімбабве]], [[Ангола|Анголи]], [[Мозамбік]]у і [[Намібія|Намібії]] передували війни, повстання, партизанська боротьба; але для більшості країн все обійшлось масовими демонстраціями і страйками, щодо [[підопічна територія|підопічних територій]] було прийнято рішення [[ООН]]. Зараз під контролем європейських держав знаходяться лише деякі острови.
 
Для країн у подальшому була характерна африканізація — зміна назв країн на автентичні, перейменування міст і т. д.
 
== Характерні риси ==
Форма державних територій здебільшого некомпактна, складної конфігурації; наявні [[анклав]]и та [[ексклав]]и.
 
Міждержавні кордони геометричні; за походженням — накладені; виконують швидше бар'єрну функцію, ніж контактну.
 
У глобальному масштабі усі держави, крім [[ПАР]], належать до країн периферії.
 
[[Геопросторовий каркас]], через відсутність достатньої кількості транспортних шляхів та концентрацію економіки у столицях, нерозвинений, лінійний.
 
Субсахарську Африку населяють народи [[негроїдна раса|негроїдної раси]]. Вони становлять майже ¾ населення континенту і є його аборигенами, їхні мови об'єднують у три мовні сім'ї. Найпоширенішими є близькі між собою мови банту, якими розмовляють в Центральній, Східній та Південній Африці. Більш-менш широко як мова міжетнічних контактів використовується [[суахілі]]. Однак всього у Субсахарській Африці нараховують понад 800 окремих етносів, кожний зі своєю окремою мовою, релігією, способом життя.
 
В умовах крайньої економічної відсталості процес консолідації окремих народів відбувається надто повільно і суперечливо. В багатьох випадках великі етнічні групи розділені національними кордонами. Одним з найнегативніших явищ сучасної Африки є трайбалізм&nbsp;— психологія та ідеологія етнічної відокремленості й винятковості. Міжетнічна ворожнеча&nbsp;— причина багатьох конфліктних ситуацій. Крім того, племінна верхівка, прагнучи зберегти свою владу, виступає проти будь-яких прогресивних перетворень.<ref>''Юрківський В. М.'' Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— К.: Либідь, 2001.&nbsp;— [http://eduknigi.com/geo_view.php?id=384 С. 384]</ref>
 
Враховуючи високий рівень народжуваності (приблизно 4 дитини на одну жінку), Субсахарська Африка залишатиметься відносно молодим регіоном. Вагому роль у демографічній ситуації регіону відіграватиме [[урбанізація]]. Прогнозують, що кількість міського населення до 2030 року збільшиться майже вдвічі. На відміну від інших регіонів, де урбанізація є менш поширеною, або практично завершеною, цей приріст міського населення буде помітним в основному у великих містах.<ref>Зелінська О. [http://iwp.org.ua/img/Demographic%20Shifts.pdf Демографічні зміни. Питання майбутнього.]</ref>
 
Для столичних міст Субсахарської Африки характерною є поява в них модерних європеїзованих центрів. Вони співіснують з районами, які безпланово забудовані одноповерховими традиційними оселями, перенаселені і не мають комунальних зручностей. Гострою в містах є і проблема робочих місць.<ref>''Юрківський'', [http://eduknigi.com/geo_view.php?id=383 С. 383]</ref>
 
Африканський континент&nbsp;— найбільш схильний регіон до епідемії [[ВІЛ/СНІД]]у, яка на десятки років затримала економічне зростання, скоротила тривалість життя і рівень освіти в країнах Африки. У Субсахарській Африці, де тривалість життя раніше була 62 роки, зараз становить лише 47.<ref>[http://www.epochtimes.com.ua/opinion/world-events-analysis/krayini-afriki-ne-rozvivayutsya-cherez-epidemiyi-104807.html Країни Африки не розвиваються через епідемії | Велика Епоха]</ref>
 
▲== Перелік держав ==
За сучасним політичним поділом в Африці на південь від Сахари розташовані 49 держав:
{|
Рядок 66 ⟶ 93:
 
== Див. також ==
 
* [[Сахара]]
* [[Сахель]]
* [[Судан (регіон)]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://h.ua/story/201182/http://h.ua/story/201182/ Світло і тіні Африки | ХайВей]
 
{{географія-доробити}}
{{Африка}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Субсахарська_Африка