Міщанство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:14. Ukr mischanyn.jpg|thumb|Український міщанин, 1786]]
'''Міща́нство''' (від {{lang-pl|Mieszczaństwo}} — мешканці міста) — [[Стан суспільний|суспільний стан]] в словянських країнах Східної Європи за доби [[Середньовіччя]] та [[Нова історія|Нового часу]], до якого належало населення [[місто|міст]] і містечок
Пичинаючі з Середньовіччя, міщанство мало права самоврядування - згідно з нормами [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]], Бранденбургського права, Любецького права, Кульмського права та інших правових ситем. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише [[Магістрат|магістрату]] міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах [[Україна|України]] міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той же самий [[суспільний прошарок]], що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово [[буржуазія]], а в німецькому — [[бюргерство]]; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство». [[Файл:13. Ukr mischanka.jpg|thumb|Українська міщанка, 1786]]
|