Жан Жандунський: відмінності між версіями

'''ІоаннISBN Жандунський'''966-7888-02-9</ref> ({{lang-fr|Jean de Jandun}}, {{lang-de|Johann von Jandun}}, {{lang-it|Giovanni di Jandun}}, {{н}} близько 1285 року, [[Франція]]&nbsp;— {{†}} 1328, [[Італія]])&nbsp;— [[Середні віки|середньовічний]] [[Французи| французький]] філософ, теолог і політичний письменник. Відомий своєю відвертою підтримкою [[аристотелізм]]у і впливом на ранній рух [[Аверроїзм|аверроїстів]]. Також він є автором першого туристичного путівника по Парижу<ref name="Johann">{{cite web| author=| datepublished=| url=http://www.deutsche-biographie.de/sfz37691.html| title=Johannes von Jandun| publisher=// deutsche-biographie.de| accessdate=2012-11-17}}{{ref-de}}</ref><ref name="Каталог">{{cite web| author=| datepublished=| url=http://www.amazon.de/s/ref=nb_sb_noss?__mk_de_DE=%C5M%C5Z%D5%D1&url=search-alias%3Dstripbooks&field-keywords=Johannes+von+Jandun| title=Bücher "Johannes von Jandun"| publisher=// amazon.de| accessdate=2012-11-17}}{{ref-de}}</ref>.

ІоаннЖан народився у [[Реймс]]і, Франція, між 1280 і 1289 роками, але точна дата невідома. Провів дитинство, ймовірно, у французькому містечку Жандун (сучасний [[Сіньї-л'Аббе]]).

Відомо, що до 1310 року він став членом факультету мистецтв в Парижі. Будучи професором у Парижі, він був у курсі справ і брав участь у теологічних дебатах. У 1315 році ІоаннЖан став членом-засновником факультету у [[Наваррський коледж|Наваррському коледжі]] і у нього було 29 студентів. У 1316 році папа [[Іван XXII|Іоанн XXII]] нагородив ІоаннаЖана Жандунського званням каноніка в [[Санлі (Уаза)|Санлі]] і ймовірно, що він проводив свій основний час там, хоча продовжував викладати в Парижі наступні десять років.

ОднодумцемДругом Іоаннаі однодумцем Жана був [[Марсілій Падуанський|Марсилій Падуанський]], ще один аверроїст і протягом певного часу ректор Паризького університету протягом певного часу. Він подарував ІоаннуЖану копію коментарів [[П'єтро д'Абано]] до текстів Аристотеля. У 1324 році Марсилій завершив свою працю «Defensor pacis» (лат. «Захисник миру»), вякий якійназивають захищаласьнайсміливішим тезатвором просередньовічної суверенітетполітичної думки. В ньому наголошувалось на суверенності народу як джерелана всієїпідвалині, владина (політичної)якій будується держава, а також висловлювався протест проти надання [[Папа римський|папі]] влади світового владики<ref name="Дворнік" /><ref>{{cite web| author=| datepublished=| url=http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/2381/%D0%98%D0%9E%D0%90%D0%9D%D0%9D| title=Иоанн Жандунский (Johannes de Janduno)| publisher=// dic.academic.ru| accessdate=2012-11-17}}</ref>. Коли у 1326 році стало відомо, що автором «Defensor pacis» є Марсилій, він і ІоаннЖан Жандунський втекли до двору [[Людовик IV (імператор Священної Римської імперії)|Людовика IV Баварського]]. Папа Іоанн XXII засудив ІоаннаЖана, а в 1327 році остаточно відлучив як єретика.

ІоаннЖан супроводжував Людовика IV в Італію і був у Римі 1 травня 1328 року, коли Людовик був коронований як імператор Священної Римської Імперії. Він призначив ІоаннаЖана єпископом Феррари. Через десять тижнів ІоаннЖан був офіційно прийнятий до королівського двору і йому надали трьох слуг і трьох коней. У тому ж році, близько 31 серпня, ІоаннЖан помер у [[Тоді]], ймовірно по дорозі до місця його нової єпископської кафедри.

Найвідоміша праця ІоаннаЖана Жандунського&nbsp;— про ''agens sensus''. Він також писав про вакуум, розмаїття видів, душу, розум, і на інші теми, що мають відношення до Аристотеля.

Перша робота ІоаннаЖана, коротке ''quaestio'', була опублікована в 1314 році, хоча певне її писати він почав ще 1307 року. Серед інших творів: «Physics», «De anima», «Metaphysics», «Parva naturalia» і «De caelo».

Через його близькість до Марсилія Падуанського, ІонаннуЖану часто приписують авторство або співавторство «Defensor pacis». В теперішній час загальноприйнятою є версія, що він не писав цей твір, хоча, можливо, давав Марсилію щодо нього поради Марсилію.

Роботи ІоаннаЖана Жандунського принесли традиції аверроїзму в [[Болонья|Болонью]], [[Падуя|Падую]] і [[Ерфурт]] у XIV столітті і до [[Краков]]а у XV столітті. Він завжди тяжів до поглядів Аристотеля, але не боявся заперечувати йому в своїх висновках. Багато поглядів Жандунського були незвичними та суперечливими і негативно сприймалися католицькою церквою. Його рукописи і друковані книги мали значний вплив на аверроїстів до часів Галілея.