Кирилівський монастир: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Монументальні композиції М. О. Врубеля: replaced: більш уважному → уважнішому (2) |
IvanBot (обговорення | внесок) м стильові правлення, replaced: м<sup>3</sup> → м³, м<sup>2</sup> → м² |
||
Рядок 87:
== Повоєнна реконструкція ==
У повоєнний час у храмі провадилися великі протиаварійні роботи по зміцненню стін і [[фундамент]]ів, що [[деформація|деформувалися]] через руйнування древніх підземних ходів, зумовлені тим, що у 1953—1956 рр. стіни Кирилівської церкви в північно-східній частині несподівано почали [[просадка|просідати]], на них з'явились тріщини і створилась явна загроза відшарування [[тиньк]]у з фресками. За допомогою геологічних [[шурф]]ів під храмом виявили великі порожнини. У них закачали біля 300 м
== Фрески ХІІ ст. ==
[[Стінопис]] Кирилівської церкви це цілий світобразів, що мовою високого мистецтва розкривають перед нами систему релігійних і суспільних поглядів, а також саму суть християнського віровчення.''' Фрескові композиції храму займають площу близько 750 м
В усіх відомих нам давньоруських соборах Києва (і не лише Києва) головним акцентом композиції в інтер'єрі є зображення в ценральній апсиді «[[Оранта|Оранти]]»-Богородиці, яка молиться з піднятими руками, при цьому долоні її звернуті у бік пастви. У Кирилівській церкві в центральніф апсиді на світлому вохристо-жовтуватому тлі теж розміщено традиційну «Оранту», а під нею — канонічну сцену причастя апостолів — «[[Євхаристія|Євхаристію]]», а також святителів у круглих [[медальйон]]ах із петлями, що імітують підвішені на стіні [[ікона|ікони]] і являють собою новий композиційний елемент, який уперше на наших землях з'являється у цьому храмі. Подібний прийом зустрічається на [[Балкани|Балканах]].
|