Кирилівський монастир: відмінності між версіями

У повоєнний час у храмі провадилися великі протиаварійні роботи по зміцненню стін і [[фундамент]]ів, що [[деформація|деформувалися]] через руйнування древніх підземних ходів, зумовлені тим, що у 1953—1956 рр. стіни Кирилівської церкви в північно-східній частині несподівано почали [[просадка|просідати]], на них з'явились тріщини і створилась явна загроза відшарування [[тиньк]]у з фресками. За допомогою геологічних [[шурф]]ів під храмом виявили великі порожнини. У них закачали біля 300 м³³ високоміцного цементного розчину, і під фундаментами Кирилівської церкви з'явилась нова міцна опора, завдяки якій осідання припинилось. Паралельно проводились професійні обміри і ґрунтовні історико-архітектурні дослідження церкви, здійснені архітектором — реставратором М. В. Холостенком.

[[Стінопис]] Кирилівської церкви це цілий світобразів, що мовою високого мистецтва розкривають перед нами систему релігійних і суспільних поглядів, а також саму суть християнського віровчення.''' Фрескові композиції храму займають площу близько 750 м²²,і такої великої площі фресок ХІІст.,виконаних за єдиним композиційним задумом, практично не існує в усьому східно- слов'янському світі'''. Усі підписи під композиціями у Кирилівській церкві зроблено [[слов'янська мова|слов'янською мовою]], це свідчить про те, що геніальні художники, які виконували розпис, були нашими пращурами.