Кирилівський монастир: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Монументальні композиції М. О. Врубеля: replaced: більш уважному → уважнішому (2)
IvanBot (обговорення | внесок)
м стильові правлення, replaced: м<sup>3</sup> → м³, м<sup>2</sup> → м²
Рядок 87:
== Повоєнна реконструкція ==
 
У повоєнний час у храмі провадилися великі протиаварійні роботи по зміцненню стін і [[фундамент]]ів, що [[деформація|деформувалися]] через руйнування древніх підземних ходів, зумовлені тим, що у 1953—1956 рр. стіни Кирилівської церкви в північно-східній частині несподівано почали [[просадка|просідати]], на них з'явились тріщини і створилась явна загроза відшарування [[тиньк]]у з фресками. За допомогою геологічних [[шурф]]ів під храмом виявили великі порожнини. У них закачали біля 300 м<sup>3</sup>³ високоміцного цементного розчину, і під фундаментами Кирилівської церкви з'явилась нова міцна опора, завдяки якій осідання припинилось. Паралельно проводились професійні обміри і ґрунтовні історико-архітектурні дослідження церкви, здійснені архітектором — реставратором М. В. Холостенком.
 
== Фрески ХІІ ст. ==
 
[[Стінопис]] Кирилівської церкви це цілий світобразів, що мовою високого мистецтва розкривають перед нами систему релігійних і суспільних поглядів, а також саму суть християнського віровчення.''' Фрескові композиції храму займають площу близько 750 м<sup>2</sup>²,і такої великої площі фресок ХІІст.,виконаних за єдиним композиційним задумом, практично не існує в усьому східно- слов'янському світі'''. Усі підписи під композиціями у Кирилівській церкві зроблено [[слов'янська мова|слов'янською мовою]], це свідчить про те, що геніальні художники, які виконували розпис, були нашими пращурами.
 
В усіх відомих нам давньоруських соборах Києва (і не лише Києва) головним акцентом композиції в інтер'єрі є зображення в ценральній апсиді «[[Оранта|Оранти]]»-Богородиці, яка молиться з піднятими руками, при цьому долоні її звернуті у бік пастви. У Кирилівській церкві в центральніф апсиді на світлому вохристо-жовтуватому тлі теж розміщено традиційну «Оранту», а під нею&nbsp;— канонічну сцену причастя апостолів&nbsp;— «[[Євхаристія|Євхаристію]]», а також святителів у круглих [[медальйон]]ах із петлями, що імітують підвішені на стіні [[ікона|ікони]] і являють собою новий композиційний елемент, який уперше на наших землях з'являється у цьому храмі. Подібний прийом зустрічається на [[Балкани|Балканах]].