Берилій: відмінності між версіями

'''Бери́лій''' ({{lang-ru|бериллий}}, {{lang-en|berillium}}; {{lang-de|Beryllium}}) — [[хімічний елемент]]. Символ Be, ат. н. 4, ат. [[маса]] 9,01218. Має один стабільний [[ізотоп]] Ве. [[Густина]] 1844 кг/м³³, t плавлення 1284 °C. Кларк 6·10-4 % за масою. Б. — типовий [[амфотерність|амфотерний елемент]] з високою хім. активністю; компактний Б. стійкий на повітрі завдяки утворенню плівки ВеО ([[пасивація]]). При нагріванні сполучається з киснем, галогенами та ін. неметалами. Розчинний в лугах і більшості кислот. При високих температурах Б. взаємодіє з більшістю металів, утворюючи бериліди. Розплавлений Б. взаємодіє з оксидами, нітридами, сульфідами, карбідами. Леткі сполуки Б. і пил, що містить Б., токсичні. Відомо 54 берилієві мінерали, найважливіші — [[берил]], [[фенакіт]], [[бертрандит]], [[гельвін]], крім того, берилій містять мінерали: [[бабефіт]]. Загальні запаси Б. в рудах бл. 400 тис.т.