Сітківка: відмінності між версіями

Найбільша частина внутрішньої поверхні сітківки ока  — зорова частина частина сітківки (''pars optica retinae'') містить [[фоторецептор|фоторецептори]]и. В передній частині очного яблука, на 3  см позаду [[Циліарне тіло|циліарного тіла]] (''corpus ciliarae'') знаходиться [[зубчастий край]] (''ora serrata'')  — це місце переходу зорової частини в сліпу частину сітківки (''pars caeca retinae'', {{lang-la|caecus}}  — сліпий), яка в свою чергу ділиться на циліарну і райдужну частини. Одночасно це єдине місце щільного сполучення пігментної частини сітківки (''pars pigmentosa'') з нервовою частиною сітківки (''pars nervosa''). Пігментна частина сітківки  — це зовнішній шар  — пігментний епітелій сітківки, що більш тісно зв'язані з [[Судинна оболонка ока|судинною оболонкою]] і рихло з іншою частиною сітківки.

Задньою або проксимальною частиною сітківки називають ту частину, яка розташована на стінці очного яблука, що протилежна до рогівки. Крім того, розрізняють скроневий і назальний (в сторону носу) напрямок.

[[Файл:Retinography.jpg|міні|праворуч|250пкс|Вид дна ока при офтальмоскопії. В центрі знаходиться жовта пляма, справа  — диск зорового нерву.]]

Приблизно на 15° назально від оптичної вісі знаходиться місце виходу зорового нерву. Воно являє собою світло червоне овальне підвищення яке чітко видно на фоні коричневого фону  — диск зорового нерву (в середньому має діаметр 1,5 мм).

Від сосочка зорового нерву відходять дві судини сітківки (артеріола і венула сітківки), які подіяляються на верхні і нижні гілки, від яких, як правило, в свою чергу відходять назальні і скроневі гілки. Венула і артеріола відрізняються між собою за кольором і діаметром. Скронева гілка дугоподібно огинає [[Жовта пляма|жовту пляму]] (''macula lutea''), діаметр якої становить близько 3-5  мм. Поняття жовта пляма ввів в 1779 році [[Самюель Томас фон Зоммеринг]], який перший помітив жовто забарвлене поле сітківки. Жовта пляма є єдиною забарвленою частиною сітківки, містить жовтий пігмент [[лютеїн]].

Центр жовтої плями є злегка заглибленим і утврює центральну ямку (''fovea''). Навколо центральної ямки сітківка має невелике валикоподібне потовщення.

На поперечному зрізі сітківки під [[Світловий мікроскоп|світловим мікроскопом]] видно її незвичайну шарову будову, бідні і багаті на клітинні ядра шари почергово змінюють один одного.

* ''Світлосприймаючі'' [[Фоторецептор|фоторецепторні клітини]], які перетворюють світло на нервові імпульси. До них належать [[палички]] і [[колбочки]], іноді виділяють ще один тип клітин  — фоточутливі гангліонарні клітини.

* ''Проміжні клітини'' деякою мірою перетворюють нервові імпульси, отримані від фоторецепторів, в самій тканині сітківки. До них належать [[горизонтальні клітини]], [[біполярні клітини]] і [[амакринові клітини]].

* [[Гангліозні клітини|''Гангліонарні клітини'']] проводять перероблену інформацію з очного яблука до [[Центральна нервова система|центральної нервової системи]].

[[Фоторецептор|Фоторецепторам]]ам поміж інших клітин сітківки надають особливого значення, оскільки вони і є власне світлочутливим типом клітин. Фоторецептори це високополярні клітини, які мають зовнішній і внутрішній сегменти, тіло і аксон з спеціалізованим синапсом на кінці. Найчастіше в сітківці виділяють два типи фоторецепторів  — [[палички]] і [[колбочки]]. Палички спеціалізуються на баченні при слабкому освітленні, колбочки відповідальні за кольоровий зір. Іноді видіялють третій тип фоторецепторних клітин це  — [[фоточутливі гангліонарні клітини]], що мають відношення до синхронізації внутрішнього годинника [[Циркадний ритм|циркадного ритму]] з часом доби.

Уже навіть кілька світлових частинок ([[фотон|фотонів]]ів) можуть активувати одну паличку. Однак для того, щоб сітківка сигналізувала про присутність світла, має активуватись значно більше паличок. Для прийому фотонів на мембранних дисках фоторецепторів міститься закладений зоровий пігмент [[родопсин]], світло призводить до зміни його конформації. Потім запускається ферментний каскад передачі сигналів, який врешті призводить до активізації нервових клітин (як паличок, так і колбочок). За роз’ясненняроз'яснення значення [[ретиналь|ретиналю]] американський біохімік [[Георг Валд|Джордж Вальд]] в 1967 році отримав [[Нобелівська премія з медицини та фізіології|Нобелівську премію]].

[[Біполярні клітини]] отримують імпульси від фоторецепторів. У ссавців в залежності від виду тварин розрізняють 8-12 типів біполярних клітин, які контактують з колбочками  — ''колбочкові біполярні клітини'' і один тип біполярних клітин, який контактує з паличками  — ''паличкові біполярні клітини''. При цьому розрізняють ''on-'' і ''off-біполярні клітини''. On-біполярні клітини на попадання світла відповідають [[деполяризація|деполяризацією]], а off-клітини  — [[гіперполяризація|гіперполяризацією]].

Біполярні клітини передають імпульси на [[амакринові клітини]]. Амакринові клітини, подібно до горизонтальних, служать для горизонтального і вертикального сполучення нейронної сітки в відповідному шарі сітківки і одночасно проводять модуляцію переробки імпульсів. Існує понад 30 видів типів амакринових клітин. Один з них, так звані А2-амакринові клітини, проводять сигнали з паличкових біполярних клітин на колбочкові біполярні клітини і таким чином з’єднуютьз'єднують обидва шляхи. Іншим типом амакринових клітин є так звані ''зірчасті клітини'', вони беруть участі в чіткому баченні при рухах.<ref>Imke Ortmann. ''Live beobachtet: der Richtungsdetektor im Auge'' in ''Spektrum der Wissenschaft'', November 2002, Heft 11, S. 12ff.</ref>.

Сітківка хребетних є ''інвертованою'', тобто фоточутливі клітини &nbsp;— фоторецептори лежать ближче до судинної оболонки ока, гангліонарні клітини, аксони яких формують зоровий нерв, зі сторони скловидного тіла. Тому світлу для того, щоб дістатися фоторецепторів необхідно пройти майже через усю товщину сітківки, а потім нервовим імпульсам необхідно подолати зворотний шлях до внутрішнього сітчастого шару. Звідси в місці диска зорового нерву знову повернути в сторону задньої частини очного яблука і сформувати зоровий нерв.

* [[Внутрішня погранична мембрана]]

* [[Шар нервових волокон]]

* [[Гангліонарний шар]]

* [[Внутрішній сітчастий шар]]

* [[Внутрішній ядерний шар]]

* [[Зовнішній сітчастий шар]]

* [[Зовнішній ядерний шар]]

* [[Зовнішня погранична мембрана]]

* [[Фотосенсорний шар]]

* [[Пігментний епітелій сітківки]]

* [[Діабетична ретинопатія]] &nbsp;— ускладнення (погано контрольованого) [[Цукровий діабет|цукрового діабету]].

* [[Макулодистрофія]]

* [[Відшарування сітківки]]

* Оклюзія судин ([[ішемія]], [[інфаркт]])

* [[Центральна серозна ретинопатія]]

* Пігментозна ретинопатія

* [[Гіпертонічна ретинопатія]]

* [[Екламптична ретинопатія]]

* [[Ретинопатія недоношених]]

* [[Ретиношизис]]

* Відносно новим і технічно досконалим і дорогим є [[оптична когерентна томомографія]].

* [[Електроретинограма]]

* Електроокулограма

* Флуоресцентна ангіографія

* Синельников Р. Д., Синельников Я. Р. ''Атлас анатомии человека в 4 томах.'' Т.3. &nbsp;— М.: Медицина, 1996. &nbsp;— ISBN 5-225-02723-7

* R. W. Young: The ninth Frederick H. Verhoeff lecture. ''The life history of retinal cells. In: Transactions of the American Ophthalmological Society.'' Band 81, 1983, S. 193–228, ISSN 0065-9533. PMID 6375087. PMC 1312450.

* Ковалевский Е. И. ''Офтальмология''. Учебник &nbsp;— М.: Медицина, 1995. &nbsp;— 480 с. &nbsp;— ISBN 5-225-00888-7

* О. &nbsp;Д. &nbsp;Луцик, А. &nbsp;Й. &nbsp;Іванова, К. &nbsp;С. &nbsp;Кабак, Ю. &nbsp;Б. &nbsp;Чайковський ''Гістологія людини''. &nbsp;— К.: Книга плюс, 2003 &nbsp;— ISBN 966-7619-39-7

* ''Гистология: Учебник'' / Под ред Ю. &nbsp;И. &nbsp;Афанасьев, Н. &nbsp;А. &nbsp;Юриной &nbsp;— М.:Медицина, 2002 &nbsp;— ISBN 5-225-04523-5