Гірнича промисловість Киргизстану: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок)
м Robot: Automated text replacement (- Росія + Росія & - Японія + Японія & - Італія + Італія & - Німеччина + Німеччина)
Aibot (обговорення | внесок)
м Robot: Automated text replacement (-Осн. розвідані запаси +Основні розвідані запаси & -м3 +м<sup>3</sup> & -Осадові родов. +Осадові родовища)
Рядок 23:
'''Видобуток руд кольорових металів''' здійснюється з 1940-х років. Першими були освоєні Кадамджайське стибієве і Хайдарканське ртутне родов. У 50-і рр. ХХ ст. почали розроблятися Чаувайське ртутне, Терек-Сайське стибієве, Ак-Тюзське, Ак-Кульське, Боординське, Сумсарське і Канське поліметалічні родовища. У 60-і рр. ХХ ст. розпочата експлуатація Симапського ртутного родов. На їх базі було відкрито Кадамджайський стибієвий (первісток кольорової металургії Киргизстану, 1936 р), Хайдарканський ртутний і Киргизький гірничо-металургійний комбінати. Розробка руд ведеться підземним та відкритим способом.
 
[[Кадамджайський стибієвий комбінат]] - єдине в країнах [[СНД]] підприємство із закінченим циклом робіт. На початку ХХІ ст. у складі Кадамджайського стибієвого комбінату діють два підземних рудники - Кадамджай і Терексай. Сировинна база Кадамжайського рудника - родовища Кадамжай і Північний Акташ із запасами 6,3 млн т руди (95 тис.т сурми). Стибій-флюоритові руди родовища Північний Акташ характеризуються низьким вмістом стибію (0,51 %) і підприємством не розробляються. Комбінат переробляє як місцеву, так і імпортну сировину з Росії і Таджикистану. У 1990 р. Кадамджайський комбінат виробив 17608 т стибію, зайнявши серед аналогічних виробників 3-є місце в світі після Китаю і Болівії, але в останні роки випускає біля 1200 т стибію і сполук. Ринки збуту - [[Росія]], Узбекистан, Казахстан, [[Україна]], [[Великобританія]], Венесуела, Корея і інш.
 
ДАТ «[[Хайдарканський ртутний комбінат]]» забезпечено запасами на тривалу перспективу. У 1998 р. на комбінаті виробництво Hg становило 630 т, флюоритових конц-тів 3200 т, антимонітових конц-тів 180 т із загальним обсягом продажу продукції на суму 3 млн дол. До складу комбінату у 2002 р. входять декілька рудників і фабрика збагачення плавикового шпату, ртутно-стибієвої сировини та металургійний завод для отримання ртуті. На однойменному родовищі добувають монометалічні ртутні і комплексні ртутно-стибієві руди. Запаси ртуті на родовищі Хайдаркан - 21 тис. т з середнім її вмістом в руді 0,17 %. Основна продукція - металева ртуть і концентрат плавикового шпату. У 1990 р. тут було одержано 800 т ртуті, в 2000 р. при переробці комплексних руд отримано 600 т ртуті, 800 т концентратів стибію, 16 тис. т плавикового шпату. Стибієвий концентрат надходить на Кадамджайський стибієвий комбінат. Діє рудник Улугтау (Чонкой), на якому запаси ртуті становлять 22,7 тис. т при вмісті її в руді 0,26 %. Бл. 90 % продукції комбінату йде на експорт в Китай, [[США]], Нідерланди. Комбінат планує переробляти ртутьвмісні відходи, накопичені на підприємствах [[Росія|Росії]], Західної Європи, а також багаті руди невеликих родовищ гніздового типу (Адираккоо, Сарибел, Ташбулак і інш.), розташованих поблизу. Продукція постачається в Росію і інші країни СНД, Європи і Азії.
 
'''Уран'''. Переробка уранових концентратів на початку ХХІ ст. (2002) здійснюється на ГЗК ДАТ «Кара-Балтинський гірничорудний комбінат», який виробляє закис урану з хімічних концентратів природного урану; хімічні сполуки молібдену, вольфраму і олова з концентратів і відходів виробництва цих металів; афіноване золото і срібло в злитках з катодного і шліхового золота, сплавів Доре і промпродуктів. Поставниками сировини для комбінату, крім Киргизстану, є Казахстан, [[Росія]], інші країни СНД. Продукція гідрометалургійного виробництва комбінату відповідає вимогам світових стандартів і експортується в Росію, Білорусію, країни Західної Європи і Північної Америки. Потужності підприємства дозволяють виробляти щорічно до 1200 т закису-оксиду урану, до 600-1000 т амонію молібденокислого, вольфрамокислих солей амонію, металевого олова, до 40 т афінованого в злитках золота і срібла. Подальші перспективи місцевої уранової промисловості пов’язують з освоєнням уран-молібден-ванадієвого родов. Сариджаз (8,2 тис. т урану з вмістом його в руді 0,022 %) і Кизил-Омпульської групи уран-торіонітових розсипів (13,4 тис. т урану із вмістом 11 г/м3м<sup>3</sup>).
 
'''Золото.''' Активно розвивається золоторудна галузь. Перше підприємство з видобутку золота побудоване в 1986 р. на базі родовища Макмал, де щорічно добувають біля 2 т благородного металу. Кар'єрні запаси практично відпрацьовані. Вирішується питання про створення підземного рудника.
Рядок 37:
Найближчим часом намічається експлуатація ще двох родовищ золота. Англо-австралійською компанією «Норокс» – родовища Джеруй (75 т золота, руда із вмістом 6,3 г/т). Малайзійська гірничорудна компанія склала проект шахтної експлуатації родовища Талдибулак Лівобережний в Кемінському р-ні Чуйської області. Загальні запаси 110 т золота, промислового золота бл. 80 т, руда із вмістом Au 6 г/т). Курує проект освоєння родовища згідно з постановою уряду АТ "Киргизалтин".
 
'''Олово і вольфрам.''' З 1992 р. гірниче підприємство АТ «Енільчек» на родовищі Атжайлоо, а потім на дільниці Лісиста родовища Трудове добуває щорічно 30-70 тис. т руди, випускаючи 150-350 т олова і 90-120 т вольфраму в концентраті. Ринок збуту продукції – [[Росія]] та інші країни СНД. На базі олово-вольфрамового родовища Трудове (95,7 тис. т WO3 із вмістом 0,38 % і 150 тис. т олова із вмістом 0,58 %) почате будівництво Сариджазького комбінату з проектною продуктивністю 300 тис. т руди.
 
'''Свинець і цинк.''' Декілька рудників, що діяли до 70-х років по видобутку свинцю і цинку законсервовані внаслідок виробки багатих руд.