Копенгагенська інтерпретація: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 14:
# [[Квантова суперпозиція|Принцип суперпозиції]] стверджує, що квантова система може перебувати в стані, у якому вимірювання фізичної характеристики може давати різні результати, а [[хвильова функція]] лише визначає ймовірність того чи іншого результату.
# [[Вимірювання]] є за своєю природою взаємодією квантової системи з класичним приладом. При вимірювання [[когерентність]] квантового стану руйнується.
# При збільшенні розмірів [[квантова система|квантової системи]] її властивості переходять в [[класична фізика|класичні]]. Це твердження відоме під назвою [[принцип відповідності]].
==Квантовий детермінізм==
[[Зображення:Niels Bohr Albert Einstein2 by Ehrenfest.jpg|thumb|Ейнштейн і Бор]]
У квантовій механіці справедливий принцип [[детермінізм]]у: при відомих [[початкові умови|початкових умовах]] за допомогою [[рівняння руху|рівнянь руху]] можна однозначно визначити стан (хвильову функцію) квантової системи в будь-який момент часу. Однак, хвильова функція не визначає однозначно результати вимірювання. Ця особливість квантової механіки завжди викликала багато критики і суперечок. Відоме заперечення [[Альберт Ейнштейн|Альберта Ейнштейна]], висловлене на [[Солвеївський конгрес|Солвеївському конгресі]] [[1927]] року: "Я переконаний, що
==Критика==
Чимало [[фізик|фізиків]] вважали копенгагенську інтерпретацію незадовільною, оскільки вона не узгоджувалася із поняттями класичної фізики, зокрема, заперечувала [[класичний детермінізм]]. Визначним критиком копенгагенської інтерпретації був Альберт Ейнштейн. Відомі його диспути з Нільсом Бором. Критики вважали, що можливим поясненням квантових ефектів існування невідкритих ще '''прихованих змінних'''.
[[Категорія:Квантова механіка]]
| |||