Межень: відмінності між версіями

:: ''Межень — це також один із варіантів назви місяця [[Лютий|лютого]]

В [[помірні широти |помірних]] та [[високі широти|високих широтах]] для річок найхарактерніші літньо-осіння та [[зима|зимова]] межені. Перша відбувається від закінчення [[Весняне водопілля|весняного водопілля]], спричиненого переважно таненням снігу, або закінчення літніх дощових [[паводок|паводків]], до осінніх паводків, а при їх відсутності до зимового [[льодостав]]у. Зимова межень починається від початку льодоставу до весняного [[Весняне водопілля|весняного водопілля]]. В залежності від конкретних [[погодно-кліматичні умови|погодно-кліматичних умов]], найнижчі рівні води можуть також спостерігатись восени та весною. Для більшості річок України характерна одна осінньо-зимова межень (з найнижчими рівнями в середині зими), що час від часу переривається паводками.

Річки на [[Топографічна карта|топографічних картах]] зображуються за станом саме у літню межень. Короткочасна межень відбувається впродовж 10—20 днів, довготривала  — більше ніж 30 діб. На річках з [[Паводок|паводковим]] режимом буває преривчастою. Одне з найголовніших завдань регулювання річкового стоку  — його збільшення в період межені.

Виділення межені на гідрографі річки почасти є досить невизначеною операцією, доволі суб'єктивною. За критерій приймають періоди низького стоку, впродовж яких обсяги паводку не перевищують 10-1510—15 % від загального [[стік|стоку]] за даний період.