Літопис Самійла Величка: відмінності між версіями

Сам літопис не дійшов до нас у належному вигляді – дуже знищений перший том, значно менше другий. Цілком ймовірно, що книга не закінчувалася [[1700]] роком, бо і в заголовку, і в багатьох місцях третього тому згадуються події принаймні до [[1720]] року. Тому, є думка, що втрачені й прикінцеві сторінки літопису. ▼

Самійло Величко для створення свого Літопису не обмежився вузькими локальними матеріалами та власними спогадами. Навпаки, він використав різноманітні іноземні джерела. Але за найправдивіше джерело для Величка правили діаріуш (Щоденник) козацького літописця [[Зорка Самійло|Самійла Зорки]], особистого писаря гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] та дрібні козацькі «кронички». ▼

Літопис Величка написаний українською літературною мовою 18 століття з елементами народної мови. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття.▼

Літопис складається з 4 частин:<br />▼

перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події [[1648]]—[[1659]] років, окремими епізодами сягаючи у 1620 рік, Описуючи війну Якова Остряниці 1638 року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста Шимона Окольського — власний коментар;<br />▼

друга і третя частини, які охоплюють 1660—1686 та 1687—1700 роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;<br />▼

у 4-й частині зібрано додатки з різних документів 17 століття.▼

Вперше опублікований Київською Археографічною комісією у 1848—1864 роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I—IV.▼