Новоархангельськ: відмінності між версіями

З березня 1764 року поселення дістало назву Новоархангельськ. Одночасно козаки Миргородського полку під керівництвом полковника Капніста за проектом інженера де Боскота збудували [[Бастіон|військове укріплення]] для оборони за­порозьких земель від нападів польської шляхти. Місце для нього вибрали в гирлі лівої притоки [[Синюха (річка)|Синюхи]]. Укріплення мало форму неправильного п'ятикутника. В кожному кутку були земляні бастіони. Тут розміщувалися землянки, козачі курені, двори, драгунські стайні та інші будівлі. Основними жителями Архангельського городка були ко­заки, а також селяни-втікачі. Експедиція академіка Гільденштедта, яка за дорученням царського уряду проводила опис українських земель в 1774 року відзначала Новоархангельськ, як значний торгівельний центр, де тоді налічувалось 300 дворів купців і ремісників.

 

 

У березні [[1764]] року в поселенні розміщено штаб сьомої роти новоутвореного Чорного гусарського полку. Жителі його, крім військової служби, займались хліборобством, бджільництвом, рибальством. З того часу тут дозволено записувати в торговельні й ремісницькі цехи ста­рообрядців, розкольників, євреїв-переселенців із [[Польща|Польщі]] та [[Молдова|Молдови]]. Поселення з того часу почало називатись ''Новоархангельськ''.