Нільсен Віктор Олександрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) вікіфікація |
Lorry (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 1:
{{Архітектор
|зображення =
|розмір =
|підпис =
|ім'я =Нільсен Віктор Олександрович
|справжнє ім'я =Нільсен Віктор Олександрович
|громадянство = Російська імперія, СРСР
|дата народження = [[1871]]
|місце народження =
|дата смерті = [[1941]]
|місце смерті =
|працював у містах = [[Рибінськ]], [[Маріуполь]]
|стиль =
|найважливіші споруди = Водонагнітна вежа, Рибінськ, Карякинське училище, Рибінськ, Водонагнітна вежа, Маріуполь, церква Костянтина та Єлени, Маріуполь, школа при заводі «Нікополь», Маріуполь, Власний будинок, Маріуполь, Старий корпус ПГТУ, Маріуполь
|містобудівні проекти =
|реставрація пам'ятників =
|нереалізовані проекти =
|наукові праці =
|нагороди =
|Commons =
}}
Рядок 11 ⟶ 31:
Навчався в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], де закінчив Інститут громадянських інженерів. Як архітектор і інженер почав працювати в місті [[Рибінськ]] на Волзі (тоді Ярославська губернія), де спроектува та вибудував міський водогін. Успіхи інженера були помічні і він був запрошениий маріупольською управою на посаду міського архітектора. Прибув в місто в 1900 чи в [[1901]] році. ( Міське самоврядування було дозволене в [[Російська імперія|Російській імперії]] ще [[1870]] року за наказом імператора ).
Попередніми міськими архітекторами були Бер Самуїл Йосипович та Емерік Адольф Густавович. Маріуполь потерпав від нестачі чистої, питної води
Архітектор В.А. Нільсен добре опанував справу і виконав важке завдання. Завдяки новому міському водогіну, водопостачання отримали дві третини мешканців міста ( одна третина використовувала [[Колодязь|колодязі]] ). До міського архітектора зросла довіра і прийшов матеріальний успіх, він мав майна на 600 рублів. Це надало підстави обрати міського архітектора депутатом в маріупольську думу.
Стан архітектора кардинально змінився після 1917-1918 років. За радянської влади ставлення до архітектора погіршилося, як до успішного представника царського періоду. З 1935 року почаася чистка кадрів, що мали дворянське чи неробітниче походження. Архітектор був позбавлений права працювати як архітектор-практик і працював в технічному відділі нового заводу «Азовсталь». В [[1936]] році також була зруйнована [[церква]] Костянтина та Єлени в місті, створена і вибудувана архітектором.
Помер 1941 року.
==Знищений твір архітектора==
Серед знищених в [[1943]] році опинився і [[альбом]] замальовок архітектора, куди той вносив [[Малюнок|малюнки]] [[фасад]]ів запроектованих споруд та їх тогочасного оточення. Будинок архітектора та його приватний [[архів]] постраждали від пожеж, які вчинили німецькі загарбники в часи відступу з міста. Втрата малюнків архітектора — значно погіршила вивчення періоду пожвавлення забудови міста доби [[капіталізм]]у і історичної забудови міста через відсутність копій зниклих малюнків.
== Вибрані твори ==
* Водонагнітна вежа, Рибінськ
* Карякинське училище, Рибінськ
* Водонагнітна вежа, Маріуполь
* Церква Костянтина та Єлени, Маріуполь
* Школа при заводі «Нікополь», Маріуполь
* Власний будинок, Маріуполь
* Старий корпус ПГТУ, Маріуполь
==Друкований твір архітектора==
Нільсен В.А. «Описание и расчёт устройства водопровода в городе Рібинске с приложением атласа чертежей». Составлено гражданским инженером В.А. Нильсеном, [[1901]], лито-типография О.А. Фалька, Мариуполь.
[[Категорія:Російські архітектори]]
[[Категорія:Українські архітектори]]
[[Категорія:Народились 1871]]
[[Категорія:Померли 1941]]
[[Категорія:Модерн]]
| |||