Байбаков Олександр Борисович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Картка:Науковець | ім'я = Олександр Борисович Байбаков | портрет = Файл:Ба...
 
Немає опису редагування
Рядок 32:
{{!}}}
}}
'''Олександр Борисович Байбаков''' ([[12 вересня]] [[1907]], [[Сквира]]&nbsp;— [[14 липня]] [[1976]])&nbsp;— український радянський конструктор в області суднобудування, почесний член НТО імені академіка Крилова<ref name="КДП"/>.
 
== Біографія ==
Рядок 41:
З початком [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] уряд ухвалив рішення про евакуацію заводу «Ленінська кузня» в місто [[Зеленодольськ (Росія)|Зеленодольськ]] [[Татарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Татарської АРСР]]. Головою комісії з евакуації заводу був призначений О. Байбаков. На новому місці співробітники заводу «Ленінська кузня» поповнили колектив заводу імені Горького. Олександр Борисович став головним конструктором об'єднаного заводу імені Горького, а у вересні [[1943]] року&nbsp;— головним інженером.
 
У квітні [[1945]] року повернувся на завод «Ленінську кузню», де став начальником і головним конструктором спеціального конструкторського бюро заводу. У [[1948]] році Байбакову та групі працівників заводу «Ленінської кузні» за розробку і впровадження у виробництво удосконаленої стандартної конструкції річкового буксира була присуджена [[Сталінська премія]] третього ступеня. Член [[ВКП(б)]] з 1948 року<ref name="КДП">[http://www.kdpu-nt.gov.ua/content/stvorennya-organizatsiya-velikoseriinogo-virobnitstva-i-ekspluatatsiyu-trauleriv-seineriv-pr Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки]</ref>.
[[Файл:Могила Олександра Байбакова.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Могила Олександра Байбакова]]
Жив в [[Київ|Києві]] в будинку на [[Вулиця Горького (Київ, Голосіївський район)|вулиці Горького]], 10, квартира 21<ref name="КДП"/>. Помер [[14 липня]] [[1976]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;33).
 
==Відзнаки==
У [[1948]] році Байбакову та групі працівників заводу «Ленінської кузні» за розробку і впровадження у виробництво удосконаленої стандартної конструкції річкового буксира була присуджена [[Сталінська премія]] третього ступеня.
 
У [[1966]] році було завершено проектування, а в [[1967]]&nbsp;— побудовано перший вітчизняний середній рибальський морозильний траулер з кормовим траленням, що значно підвищувало ефективність судна. За його створення Олександр Борисович, група конструкторів ЦКБ і працівників заводу «Ленінська кузня» у [[1976]] році отримали [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державну премію України в галузі науки і техніки]].
 
Був нагородженийНагороджений трьома [[орден Трудового Червоного Прапора|орденами Трудового Червоного Прапора]] і багатьма [[медаль|медалями]].
 
Жив в [[Київ|Києві]] в будинку на [[Вулиця Горького (Київ, Голосіївський район)|вулиці Горького]], 10, квартира 21<ref name="КДП"/>. Помер [[14 липня]] [[1976]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;33).
 
== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:DSC 6312-МД Байбаков О Б.jpg|міні|250пкс|меморіальна дошка]]
Ім'я Олександра Байбакова носить один із рибальських траулерів, побудований на заводі «Ленінській кузні». В Києві на будинку по вулиці Горького, 10, де жив конструктор в [[1948]]–[[1976]] роках, [[13 липня]] [[2001]] року встановлена ​​[[меморіальна дошка]] ([[бронза]], [[граніт]])<ref>[http://www.interesniy.kiev.ua/maps/street.php?p=2088 Цікавий Київ]</ref>.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* [http://zn.ua/SOCIETY/master_korabley-51815.html Газета «Дзеркало тижня» №42, 11 листопада 2007]
 
[[Категорія:Уродженці Сквири]]