Шани: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Leonst (обговорення | внесок) Нова сторінка: [[Зображення:Shan boy undergoing Poy Sang Long initiation rite .jpg|thumb|150px|Шанський хлопчик під час обряду [[ініціація|... |
Leonst (обговорення | внесок) доповнення, зображення |
||
Рядок 1:
{{Етнічна група|
[[Зображення:Shan boy undergoing Poy Sang Long initiation rite .jpg|thumb|150px|Шанський хлопчик під час обряду [[ініціація|ініціації]]]]▼
group = '''Шани'''<br/>'''Тхай ньо'''
| image = [[Зображення:Shan boy undergoing Poy Sang Long initiation rite .jpg|150px|]]
▲
| poptime = бл. 6 млн (оціночно)
| popplace = [[Бірма]], [[Таїланд]], [[Китай]], [[Лаос]], [[В'єтнам]]
| langs = [[шанська мова|шанська]]
| rels = [[буддизм]] [[тхеравада]], [[традиційні вірування|традиційні]] ([[родо-племінні вірування|родо-племінні]]) вірування
| related = [[дану]], [[кхамті]], [[тайці]], [[лаосці]]
}}
'''Шани''' ([[бірманська мова|бірм.]]ရ္ဟမ္းလူမ္ယုိး, [[IPA]] [ʃán lùmjóʊ]; [[китайська мова|кит.]] 掸 (dǎn); самоназва — ''тхай ньо'') (Shan і Thai Yai) — народ в [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]], спорідена з [[лао]]сцями. Розмовляють [[шанська мова|шанською мовою]], що належить до [[паратайська сім'я|паратайської мовної родини]].
Рядок 5 ⟶ 14:
Етнічна спільнота шанов складається з 7 племен, загальною чисельністю більше 3 мільйонів чоловік. Більшість шанів сповідують [[буддизм]]. У домашньому господарстві селяни вирощують рис і тропічні фрукти, розводять курчат і свиней.
[[Зображення:MyanmarEthnolinguisticMap1972.jpg|thumb|left|200px|Етнічна карта Бірми. Шанів і [[кхамті]] позначено бузковим]]
[[Зображення:MyanmarShan.png|thumb|left|150px|[[Шан (штат)|Шанський національний округ]] на карті [[Бірма|Бірми]]]]
== Історія ==
Шани і споріднені з ними етноси [[паратайська сім'я|паратайської мовної родини]] з'явилися в межах [[Південно-східна Азія|Південно-східної Азії]] вже на межі нашої ери. В [[бірма|Бірмі]] вони почали грати значну роль під кінець [[I тысячоліття н. е.]] завдяки посиленню їх [[міграція|міграції]] в південно-західному напрямку. Одночасно з посиленням міграції у шанів складаються перші [[родо-племінне об'єднання|родо-племінні об'єднання]]. Створений в [[VII]] — [[VIII]] ст. союз племен [[Муанмау]] починає грати роль центру шанських племен, що призводить в [[XIII]] ст. до розповсюдження влади шанів на Північний [[таїланд|Сіам]], Південну [[Юньнань]], [[Ассам]], [[Маніпур]] та північні райони Бірми.
З падінням в кінці [[XIII]] ст. [[Паганська держава|Паганської держави]], що співпало з посиленням натиску шанів, шани зайняли значну частину Бірми, і почали претендувати на владу над всією країною. Проте основна маса шанів залишилася жити в передгір'ях і гірських долинах, вони так і не змогли [[акліматизація|акліматизуватися]] в долині ріки [[Іраваді]] і після походів незмінно відступали до гір, захопивши здобич і полонених. З посиленням національних держав [[бірманці]]в в Бірмі і [[тайці]]в в [[таїланд|Сіамі]] шани були остаточно витіснені в передгір'я і на [[Шанське плато]]. Тут вони живуть і понині, тоді як в важкодоступних гірських районах поряд з ними мешкають народи не лише тайської, але й інших етнічних груп, наприклад [[ва]].
Населення Шану [[Бірма|Бірми]] веде багаторічну боротьбу за національну автономію. Збройна боротьба фінансується на кошти, що отримуються від оптового продажу високоякісного [[опіум]]у, вироблюваного з [[опіумний мак|опіумного маку]], який складає основу місцевого товарного землеробства. Шани називають [[опіум]] «чорними ліками», і повсюдно використовують його для самолікування.▼
Шани мали декілька князівств, на чолі яких стояли [[князь|князі]] (собви). Проте ці протодержавні утворення були нестабільні, а їх об'єднання — недовговічні. [[Феодальний лад]] протримався в таких князівствах аж до [[XX]] ст., чому сприяла політика англійської колоніальної адміністрації, що надавала князям повну свободу у внутрішніх справах, можливість утримувати війська, збирати податки і т. п. Саме політика спрямована на позбавлення собвів їх спадкової влади, а також викуп державою їх земель, позбавлення їх права мати військо призвели до сепаратистських виступів шанськіх князів після отримання незалежності Бірмою.
▲
== Матеріальна культура ==
{| style="float:right"
|[[Image:ShanStateVillage.jpg|250px|thumb|Шанське поселення в на півночі Шанського національного округу]]
|-
|[[Image:ShanFields.jpg|250px|thumb|Сільський краєвид]]
|}
===Сільське господарство===
Основне заняття шанов — [[землеробство]]. Головна культура шанського землеробства — це [[рис]]. Залежно від місцуіснування змінюються способи обробітку землі. У рівнинних районах переважає поливне рисоводство, а на підвищеннях збереглося вирубно-вогняне [[землеробство]]. Окрім рису шани вирощують [[кукурудза|кукурудзу]], [[арахіс]], [[пшениця|пшеницю]], [[овочі]], [[чай]] і [[цукрова тростина|цукрову тростину]]. Крім звичних для інших народів Бірми [[свиня|свиней]], [[бик]]ів і [[буйвол]]ів шани розводять [[кінь|коней]], у тому числі і для їзди верхи. Також використовують робочих [[слон]]ів. Додаткову роль в їх господарстві займають [[полювання]] і [[рибальство]], в основному озерне.
===Традиційне поселення і житло===
Селища шанів можуть налічувати до декількох сотень будинків. Хати багато в чому схожі на бірманські і зазвичай стоять на [[паля]]х. Зрідка ще зустрічаються великі будинки, в яких мешкає декілька малих сімей, На відміну від [[бірманці]]в, у шанів одружені сини відділяються від батька і будують домівку окремо, тому сімейних ділянок в шанських селах мало.
Житла собвів значно відрізняються від жител простих селян. Це просторі двоповерхові будівлі зведені з [[тік]]ових колод та дошок, в яких передбачені приміщення для зберігання музичних інструментів (ритуальних [[барабан]]ів, [[гонг]]ів) і бібліотек. На першому поверсі розташовані тронний зал і приміщення для варти. Особливо ретельно і химерно споруджувався дах такого будинку, що прикрашався [[майоліка|майолікою]] і [[різьблення]]м по дереву.
== Ресурси ==
* [http://www.shanland.org/ Незалежна медіа-група держави Шан]
| |||