Глокалізація: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Звірі (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
IvanBot (обговорення | внесок) м replaced: , тощо. → тощо. (2) |
||
Рядок 4:
Основною проблемою, яка породжує виникнення самого поняття глокалізації є співвідношення глобального та локального у сучасному світі в цілому, та, відповідно, оцінка цих процесів спеціалістами. Так, існують як прихильники загальної гомогенізації, так і ті, хто протистоїть цим процесам в своєму баченні виключності кожного окремого народу та нації. В своєму есе «Глокалізація: часопростір і гомогенність-гетерогенність» Роланд Робертсон зазначає що «…аргументи нашої розвідки будуть зосереджені на доведенні, що потрібно переступити через дебати про глобальну гомогенізацію – versus – гетерогенізацію. Питання слід ставити не як «або-або», обираючи одну з цих тенденцій, а радше досліджувати шляхи, якими обидві тенденції стали характерними для нашого життя в більшій частині світу наприкінці ХХ ст.»[1]
== Глокалізація в маркетингу та бізнесі ==
Глокалізація як бізнес-стратегія реалізується через так званий «мікро-маркетинг» - пристосування на локальних ринках за допомогою модифікацій загальних рекламних стратегій, продукту
== Глокалізація в соціології ==
Глокалізація постає як глобалізація локального і локалізація глобального. З одного боку, це означає відтворення елементів загального в конкретних спільнотах, змиття усталених границь, а з іншого – це пошук конкретних відмінностей, якісно нового та відмінного від інших, підкреслення власної ідентичності та виключності. Так, можна згадати французький McDonalds, де символом є галл Астерікс – відомий та зрозумілий персонаж для цієї нації, або незліченні кількість смаків Fanta у Японії, іноді навіть надто екзотичних(з використанням комах
При цьому можна виокремити такі рівні глокалізації як:
* макрорівень – рівень держав та їхніх об’єднань,
| |||