Сидерати: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Євшан (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Євшан (обговорення | внесок) |
||
Рядок 3:
== Властивості сидератів ==
[[Файл:Koeh-265.jpg|thumb|Гірчиця біла]]
Сидерати швидко розвивають густе [[лист]]я, яке створює тінь та затримує ріст бур’янів. Крім того, деякі види сидератів(злакові) виділяють речовини, що затримують пророщення [[насіння]], таким чином теж зменшують кількість бур’янів. У сидератів добре розвинена та сильно розгалужена [[коренева система]], яка сприяє поліпшенню структури ґрунту: проникаючи глибоко в нього, вона розрихлює та збагачує [[повітря]]м важкі глинисті ґрунти та підтримує від вимивання легкі, піщані. Деякі сидерати можуть відлякувати [[шкідник|шкідників]], наприклад: [[редька]] пригнічує нематод, [[гірчиця]] – паршу. Крім того деякі зелені добрива мають яскраві [[квіти]], які привертають увагу [[бджоли|бджіл]], котрі запилюють рослини та сприяють підвищенню врожайності деяких культур. Сидерати родини бобових живуть у [[симбіоз]]і з [[азотфіксуючи бактерії|азотфіксуючими бактеріями]], які переводять атмосферний [[азот]] у зв’язаний стан, що робить його доступним для споживання рослинами. При використанні сидератів, кількість азоту, доступного для подальших культур зазвичай становить 40-60% від загальної кількості азоту, що містився в сидератній культурі.
== Функції сидератів ==
|