Вікіпедія

Елліністичний період: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
JAnDbot (обговорення | внесок)
Боти
54 064 редагування
м r2.7.2) (робот додав: ca, sh, вилучив: bg, cs, da, de, fi, gl, hr, hu, it, ja, ko, la, lb, lt, no, pt, sr, змінив: mk, nl, ru, zh
м →‎Виникнення елліністичних держав: стильові правлення за допомогою AWB
Рядок 28:
Боротьба між Євменом і Антигоном перемістилася у Перейду та Сузіану. На початку [[316 до н. е.]] Євмен був розбитий, і Антигон став наймогутнішим з діадохів. Це змусило Птолемея, Селевка і Кассандра укласти союз проти Антигона, до них доєднався й [[Лісімах]]. Запеклі бої проходили на морі і на суші в межах [[Сирія|Сирії]], [[Фінікія|Фінікії]], [[Вавилон]]у, Малої Азії і особливо в Греції. Війна йшла зі змінним успіхом і завершилася [[311 до н. е.]] укладанням миру, за яким діадохи виступали як самостійні, незалежні правителі.
 
Нові війни діадохів почалися [[307 до н. е.]] До цьоготого часу зник останній формальний зв'язок між частинами колишньої держави Александра: Роксана і Александр IV були вбиті за розпорядженням [[Кассандр (цар Македонії)|Кассандра]]. Військові дії в Греції почав Антигон, очевидно, з метою заволодіти Македонією і македонським престолом. Його синові [[Деметрій I Поліоркет|Деметрію Поліоркету]] вдалося вигнати македонські гарнізони з [[мегари|Мегар]] та [[Афіни|Афін]] і змістити намісника Кассандра. У [[306 до н. е.]] Деметрій розбив флот Птолемея поблизу [[Саламін]]а. Після цієї перемоги Антигон присвоїв собі і Деметрію царські титули. Інші діадохи також проголосили себе [[цар]]ями. У вирішальній [[Битва при Іпсі|битві при Іпсі]] в [[301 до н. е.]] Лісімах, Селевк і Кассандр завдали нищівної поразки війську Антигона I, який загинув у цьому бою. Деметрій із залишками війська відступив до [[Ефес]]а, в його розпорядженні залишався ще сильний флот і деякі міста Малої Азії, Греції і [[Фінікія|Фінікії]]. Володіння Антигона були поділені, головним чином, між Селевком та Лісімахом. До цьоготого часу визначилися основні кордони елліністичних держав: [[Птолемеї]]в, [[Селевкіда]], [[Віфінія]] і [[Понтійське царство]].
 
Подальша боротьба діадохів розгорталась в основному на території Греції та Македонії. Після смерті [[Кассандр (цар Македонії)|Кассандра]] в [[298 до н. е.]] розгорілася боротьба за македонський престол між Деметріем Поліоркетом та [[Пірр]]ом — царем [[Епір]]у, синами Кассандра та [[Лісімах]]ом. Переможцем вийшов Деметрій Поліоркет, але вже у 287-286 рр. Лісімах у союзі з Пірром витіснив його з Македонії і підпорядкував її. 283 до н.е. помер Деметрій, узятий в полон Селевком. У [[281 до н. е.]] загинув Лісімах, також розбитий Селевком, його держава розпалась. 281 (або 280) до н.е. був убитий сам Селевк. Царем Македонії [[283 до н.е.]] став син Деметрія — [[Антигон II Гонат]], який поклав початок нової династії, що об'єднувала під своєю владою Фракію та Македонію.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Елліністичний_період