Генерал армії (СРСР): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: ar:جنرال الجيش (الاتحاد السوفيتي) |
IvanBot (обговорення | внесок) м →З 1945 по 1991: replaced: ні єдиного → жодного |
||
Рядок 19:
== З 1945 по 1991 ==
Після війни, і особливо з початку 1970-х років, звання генерала армії нерідко присвоювалося вже не за особливі заслуги, як в роки Великої Вітчизняної, а за фактом знаходження на тій або іншою посаді, що «дає» право на це звання; крім того, з 1970-х років стає звичайним присвоєння цього звання політробітникам і співробітникам органів державної безпеки (раніше такі приклади були абсолютно одиничні). Вказані причини зумовлюють зростання числа осіб, які отримують це звання в [[мирний час]]: якщо з 1950 по 1969 рік звання генерала армії отримали тільки 39 чоловік, то з 1970 по 1991 — вже 64. Починаючи з 1967 року вже не обходиться
Декілька підвищується середній вік генералів армії (на час присвоєння) — з 57 років (1950—1960-і) до 59 років (1970—1980-і). Всього звання «''генерал армії''» за 1940—1991 роки було присвоєне 133 воєначальникам, більша частина яких займала командні пости, значна кількість — також штабні і тилові. З них 31 воєначальникові згодом було присвоєне звання Маршала Радянського Союзу, а ще одному — В. Ф. Толубко — звання [[Головний маршал роду військ|Головного маршала артилерії]].
| |||