Ортогональна проекція: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:First angle projecting.svg|thumb|Принцип побудови ортогональних проекцій]]
[[Файл:First angle unfolding.svg|thumb|Правило розгортання проекцій на основні площини]]
[[Файл:First angle unfolded.svg|thumb|Основні види]]
'''Ортогональна проекція''' ({{lang-en|orthonal projections}}, {{lang-de|Orthogonalprojektionen f pl}}) — паралельна [[проекції|проекція]] предмета чи його частини на площині, перпендикулярній до напрямку проекційних променів, що являє собою суміщену з кресленням одну з граней пустотілого куба, всередині якого уявно розміщено предмет<ref name=DSTU3321>ДСТУ 3321-96 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.</ref>
== Основні визначення ==
Правила зображення предметів (виробів) на кресленнях усіх галузей промисловості та будівництва встановлює міждержавний стандарт ГОСТ 2.305-2008<ref name=GOST2305>ГОСТ 2.305-2008 Единая система конструкторской документации. Изображения — виды, разрезы, сечения.</ref>. При побудові ортогональних проекцій за основні площини проекцій беруть шість граней пустотілого куба (паралелепіпеда), всередині якого розміщують предмет, який проектується на внутрішні грані куба, утворюючи основні види, до яких відносяться шість ''основних видів'', які одержують на шести внутрішніх гранях куба<ref name=DSTU3321/>:
* ''головний вид (вид спереду)'' — основний вид предмета на фронтальній площині проекцій, який дає найповнішу уяву про його форму і розміри відносно якого розташовують інші основні види;
* ''вид зверху'';
* ''вид зліва'';
* ''вид справа'';
* ''вид знизу'';
* ''вид ззаду''.
Види слід виконувати таким чином, щоб головний вигляд давав найбільш повну інформацію про предмет. Кількість видів на кресленику залежить від складності предмета. Зображення предмета на креслениках повинні давати повне уявлення про їх форму, [[розмір (техніка)|розміри]] та інші дані, необхідні для їх виготовлення та [[технічний контроль|контролю]].
Якщо види виконані у проекційному зв'язку та розміщені на своїх традиційних місцях, їх не позначають. Якщо основні види виконані не в проекційному зв'язку та розміщені не на своїх традиційних місцях, то над зображенням ставлять літеру українського алфавіту. Напрямок зору необхідно позначити стрілкою, позначеною такою ж літерою.
Якщо якусь частину предмета (деталі) неможливо показати на основній площині проекцій без спотворення її форм та розмірів, то застосовують допоміжні види:
''допоміжний вид'' — вид предмета на площині, непаралельній до жодної з основних площин проекцій, призначений для неспотвореного зображення поверхні, якщо її неможливо отримати на основному виді<ref name=DSTU3321/>.
Зображення окремої, вузько обмеженої частини поверхні деталі називають ''місцевим видом''. Якщо місцевий вид виконується не в проекційному зв'язку, його позначають.
==Застосування==
Рядок 8 ⟶ 30:
==Див. також==
* [[Проекції]]
== Примітки ==
{{reflist}}
==Література==
*{{МГЕ}}
* ''Островський О.'' Інженерне креслення з додатком основ комп'ютерного креслення (САD): Навчальний посібник для студентів технічних навчальних закладів .- Львів: Оксарт, 1998. — 184 с. — ISBN 966-7113-27-2
* Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка:Навчальний посібник / За ред. А. П. Верхоли .— К.: Каравела, 2005 .- 304 с.- Вища освіта в Україні. — ISBN 966-8019-35-0
[[Категорія:Нарисна геометрія]]
[[Категорія:Інженерна графіка]]
[[Категорія:Креслення]]
[[Категорія:Маркшейдерія]]
| |||