|
[[Файл:Glucagon.png|міні|160пкс|Модель молекули глюкагону]]
'''ГлюкагонГлюкаго́н''' — [[гормон]] [[альфи-клітокклітини|альфи-клітин]] [[острівці Лангерганса|острівців Лангерганса]] [[підшлункова залоза|підшлункової залози]]. По хімічній будові глюкагон є пептидним[[пептид]]ним гормоном[[гормон]]ом. Також він є одним із антагоністів [[інсулін]]у, сприяє утворенню глюкози в [[печінка|печінці]].
Також він є одним із антагоністів інсуліну, сприяє утворенню глюкози в печінці. Нормальна секреція гормону забезпечує надійний контроль за підтриманням сталості рівня глюкози крові. Нестача інсуліну при [[цукровий діабет|цукровому діабеті]] супроводжується надлишком глюкагону, який, власне, і є причиною [[гіперглікемія|гіперглікемії]]. Значне збільшення концентрації глюкагону в крові є ознакою глюкагономи - — пухлини α-клітин. Майже у всіх випадках порушується [[толерантність до глюкози]] і розвивається цукровий діабет. Діагностика захворювання заснована на виявленні в [[плазма крові|плазмі крові]] дуже високої концентрації глюкагону. У новонароджених, якщо мати хвора на діабет, порушена [[секреція]] глюкагону, що може грати важливу роль у розвитку [[неонатальна гіпоглікемія|неонатальної гіпоглікемії]]. Гіпоглікемічна стимуляція викиду глюкагону відсутня у хворих на [[цукровий діабет I типу]]. Дефіцит глюкагону може відображати загальне зниження маси тканини [[підшлункова залоза|підшлункової залози]], викликане запаленням, пухлиною або панкреатектомією. При дефіциті глюкагону виявляють відсутність підйому його рівня в тесті стимуляції [[аргінін]]ом.
Молекула глюкагону складається з 29 [[амінокислота|амінокислот]] і має молекулярну вагу 3485 [[дальтон]]. Глюкагон був відкритий в [[1923]] році Кимбеллом і Мерліном.
Первинна структура молекули глюкагона наступнаглюкагону: NH2-His-Ser-Gln-Gly-Thr-Phe- Thr-Ser-Asp-Tyr-Ser-Lys-Tyr-Leu-Asp-Ser- Arg-Arg-Ala-Gln-Asp-Phe-Val-Gln-Trp-Leu- Met-Asn-Thr-COOH.
== Фізіологічна роль ==
Механізм дії глюкагону обумовлений його зв'язуванням із специфічними глюкагоновими [[рецептор|рецепторами]]ами клітин [[печінка|печінки]]. Це призводить до підвищення опосередкованої G-білком активності [[аденілатциклаза|аденілатциклази]] і збільшенню створення [[Циклічний аденозинмонофосфат|цАМФ]]. Результатом є посилення катаболізму депонованого в печінці [[глікоген|глікогену]]у ( глікогенолізу ). Глюкагон також активує [[глюконеогенез]], [[ліполіз]] і [[кетогенез]] в печінці.
Глюкагон практично не впливає на глікоген скелетних м'язів, мабуть, через практично повну відсутність у них глюкагонових рецепторів. Глюкагон викликає збільшення секреції [[інсулін]]у із здорових [[β-клітина|β-клітин]] підшлункової залози і гальмування активності [[інсулінази]]. Це є, мабуть, одним з фізіологічних механізмів протидії викликаних глюкагоном [[гіперглікемії]].
Глюкагон надає сильну інотропну і хронотропну дію на [[міокард]] внаслідок збільшення утворення [[цАМФ]] ( тобто надає дію, подібну до дії агоністів β-[[адренорецептор|адренорецепторів]]ів, але без залучення β-адренергічних систем в реалізацію цього ефекту ). Результатом є підвищення [[артеріальний тиск|артеріального тиску]], збільшення частоти і сили серцевих скорочень.
У високих концентраціях глюкагон викликає сильну спазмолітичну дію, розслаблення гладкої мускулатури внутрішніх органів, особливо [[кишечник]]а, не опосередковане аденілатциклазою. ▼
▲У високих концентраціях глюкагон викликає сильну [[спазмолітик|спазмолітичну ]] дію, розслаблення гладкої мускулатури внутрішніх органів, особливо [[ кишечниккишківник]]а, не опосередковане аденілатциклазою.
Глюкагон бере участь у реалізації реакцій типу «бий або біжи», підвищуючи доступність енергетичних субстратів ( зокрема, [[глюкоза|глюкози]], вільних жирних кислот, кетокислот ) для скелетних м'язів і підсилюючи кровопостачання скелетних м'язів за рахунок посилення роботи серця. Крім того, глюкагон підвищує секрецію катехоламінів [[мозкова речовина надниркових залоз|мозковою речовиною надниркових залоз]] і підвищує чутливість тканин до катехоламінів, що також сприяє реалізації реакцій типу «бий або біжи». ▼
▲Глюкагон бере участь у реалізації реакцій типу «бий або біжи», підвищуючи доступність енергетичних субстратів ( зокрема, [[глюкоза|глюкози]], вільних [[жирні кислоти|жирних кислот ]], [[кетокислота|кетокислот ]]) для [[скелетні м'язи|скелетних м'язів ]] і підсилюючи кровопостачання скелетних м'язів за рахунок посилення роботи серця. Крім того, глюкагон підвищує секрецію катехоламінів[[катехоламін]]ів [[мозкова речовина надниркових залоз|мозковою речовиною надниркових залоз]] і підвищує чутливість тканин до катехоламінів, що також сприяє реалізації реакцій типу « [[бий або біжи ]]».
{{без джерел}}
[[Категорія:Гормони]]
| 