Boeing 707: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SteveR (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
SteveR (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Картка:Літальний апарат
| назва = Boeing 707
Рядок 38 ⟶ 37:
== Сучасні оператори ==
Станом на початок [[2010]] року<ref>[http://aerotransport.org/php/go.php AeroTransport Data Bank]</ref> використовувалося 155 літаків типу B-707, практично всі у ВПС ряду країн (літаки [[Літак дального радіолокаційного стеження|AWACS]] та вантажні). Кілька літаків використовується цивільними вантажними авіакомпаніями, 8 — в урядового авіазагону. Єдиною авіакомпанією, що використовує Boeing 707 на регулярних рейсах є іранська [[Saha Air]], в експлуатації якої залишається 5 літаків, станом на 10 серпня 2010. Таким чином, Боїнг 707 — єдиний з реактивних лайнерів першого покоління, який експлуатується досі; інші «піонери» реактивної пасажирської авіації пішли в історію ще в [[1980-ті|80-х]].
== Модифікації ==
[[Файл:Boac.707.arp.750pix.jpg|thumb|right|250px|«Боїнг-707» у Лондонському аеропорту [[Хітроу]]]]
Серійно що будувалися і переобладнані літаки, побудовані «Боїнгом»:
* 367-80
* 707-120
* 707-220
* 707-227
* 707-320 Інтерконтиненталь
* 707-220B
* 707-320B
* 707-320B Advanced
* 707-320C
* 707-420
* 707-700
* 720
* 720B
=== Літаки для перевезення вищого керівництва ===
[[Файл:VC-137-2 Air Force One.jpg|thumb|right|250px|VC-137 Air Force One № SAM27000 — Boeing 707-320B президентів США.]]
* [[VC-137]]C — модифікація «Боїнга-707-320Б» для [[Військово-повітряні сили США|ВПС США]], призначена для перевезення президентів [[США]]. Були побудовані 2 літаки — №SAM26000 в [[1962]] році і №SAM27000 в 1972 році. Носили спеціальне забарвлення. У службі керування повітряним рухом їм видавався код [[Air Force One]] — тому літаку, на [[борт|борту]] якого знаходився [[президент]]. Останнім часом обидва літаки замінені на 2 [[VC-25]] та 4 [[C-32]] (для віце-президентів та інших держслужбовців адміністрації) та знаходяться в музеях.
=== Військові модифікації, побудовані на базі планера 707 ===
* [[Boeing E-3 Sentry|E-3 Sentry]] — серійний [[літак]] [[Літак дального радіолокаційного стеження|ДРЛС]], що має модернізований [[планер літака|планер]] «Боїнг 707-320» з обтічником з антеною радіолокатора, що обертається над фюзеляжем. Обтічник 9,1 м в діаметрі і 1,8 м в товщину встановлений на двох опорах на висоті 4,2 м над фюзеляжем. Низькі цілі можуть бути виявлені в 375 км, цілі над горизонтом — в 600 км від літака. 2 генератори на кожному з 4 двигунів виробляють 1 мегават електроенергії, споживаної локатором.
* [[Boeing E-6 Mercury|E-6 Mercury]] — серійний повітряний командний пункт керування та зв'язку зі стратегічними ядерними силами — [[Міжконтинентальна балістична ракета|МБР]], підводними човнами з БРПЧ, створений на випадок знищення наземних командних пунктів в ядерній війні, що має модернізований [[планер літака|планер]] «Боїнг 707-320» і 4 двигуна «General Electric - SNECMA» [[CFM-56]]. Спочатку були побудовані в модифікації E-6A і служили лише для передачі команд на підводні човни з БРПЧ, що перебували в зануреному стані, за допомогою наддовгохвильових передавачів і 2 тросових антен (програма ТАКАМО ([[TACAMO]]) для заміни застарілих [[EC-130]]. До [[1992]] року не менше 2 літаків з 16 побудованих постійно перебували в повітрі, один над Атлантикою, інший над Тихим океаном. Останнім часом чергують на 4 базах в готовності до зльоту. З жовтня [[1998]] року переобладнувалися в варіант E-6B та виконують ще й функції повітряних командних пунктів («Airborne Command Post») ([[ABNCP]]) за програмою, названою «[[Looking Glass]]» (повітряна система, що відображає/повторює наземні системи) для керування пусками МБР з використанням системи [[ALCS]]. Літаки замінили зняті з чергування [[EC-135]].
* [[Boeing E-8 JSTARS|E-8 JSTARS]] — серійний літак радіолокаційної розвідки наземних цілей на полі бою і передачі інформації всім родам військ США в реальному часі, що має модернізований [[планер літака|планер]] «Боїнг 707-320» зі встановленим під фюзеляжем уздовж його передньої частини довгим обтічником з нерухомою антеною радіолокатора. Радіолокатор може виявити лише рухомі радіолокаційно-помітні цілі на відстані 250 км від напрямку польоту та на площі в 50000 км² і має кут огляду 120°. Комп'ютери літака запам'ятовують та підсумовують інформацію про всі цілі, які коли-небудь рухалися на полі бою. У [[1991]] — [[2005|2005 роки]] побудовано 17 літаків.
* [[З-18]] — військово-транспортна вантажна модифікація «Боїнг 707-320Б» для ВПС США.
[[Файл:Tucson05 AMARCTailsMissing.jpg|thumb|right|250px|Відслужилі Boeing 707 без кілів, стабілізаторів, двигунів на [[Авіабаза Девіс-Монте|базі зберігання AMARC]], Тусон]]
* [[EC-18B]] — літаки для контролю та вимірювань при проведенні різноманітних випробувань крилатих, зенітних, балістичних ракет, боєголовок балістичних ракет та космічних апаратів, що входять в атмосферу, створені на основі модернізованих [[планер літака|планерів]] «Боїнга 707-320». Всі 8 EC-18B були побудовані починаючи з [[1982]] року з відпрацьованих цивільних літаків. Схожі EC-135N, EC-135E на базі KC-135 почали службу раніше, в 1960 — 1970 роках. Літаки мали 2,1-метрову параболічну антену у великому помітному яйцеподібному обтічнику, встановленому перед кабіною пілотів по осі фюзеляжу, зміщеному вниз, щоб не загороджувати огляд пілотам. [[Антена]] служила для прийому телеметрії з випробовуваних апаратів. Малися оптичні засоби спостереження та фото- та кінозйомки випробовуваних боєголовок, що входять в атмосферу . Останнім часом використовуються 3 EC-18B.
Інші військові та дослідницькі літаки, схожі на «Боїнг 707», створювалися на базі [[планер літака|планера]] KC-135 (див. [[KC-135]]).
Безліч цивільних пасажирських «Боїнгів-707» після закінчення строку служби, перероблялися в вантажні, військові та дослідницькі літаки, а ті, що потрапили на бази зберігання служать зараз джерелом запчастин та двигунів для всіх працюючих модифікацій 707 та KC-135.
== Льотно-технічні характеристики ==
| |||