Еліптична функція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
YFdyh-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.3) (робот додав: ar:دالة إهليلجية
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.3) (робот додав: ro:Funcție eliptică; косметичні зміни
Рядок 1:
У [[комплексний аналіз|комплексному аналізі]] '''еліптична функція''' — [[мероморфні функції|мероморфна]] [[періодична функція|періодична]] в двох напрямах функція, задана на [[комплексна площина|комплексній площині]]. Еліптичні функції можна розглядати як аналоги [[тригонометричні функції|тригонометричних]] (що мають тільки один період). Історично, еліптичні функції були відкриті як функції, [[обернена функція|обернені]] до [[еліптичний інтеграл|еліптичних інтегралів]].
 
== Визначення ==
 
Еліптичною функцією називають таку [[мероморфні функції|мероморфну функцію]] <math>f</math>, визначену на області <math>\C</math>, для якої існують два ненульові [[комплексне число|комплексні числа]] <math>a</math> і <math>b</math>, таких що:
 
<math>f(z + a) = f(z + b) = f(z), \forall z \in \C</math>
Рядок 19:
називають ''періодом'' функції <math>f</math>.
Якщо еліптична функція <math>f(z)</math> не рівна [[константа|константі]], то усі її періоди утворюють адитивну [[дискретна група|дискретну підгрупу]] комплексних чисел:
:Дійсно якщо <math>\omega_1</math> і <math>\omega_2</math> два періоди еліптичної функції то <math>-\omega_1, \omega_1 + \omega_2, 0\,</math> теж є періодами, отже періоди утворюють адитивну групу. Щоб довести, що дана група є дискретною достатньо знайти константу <math>C > 0</math> таку, що єдиним періодом, що задовольняє нерівність <math>|\omega| < C\,</math> є <math>\omega = 0\,</math>. Нехай <math>z_0 \in \mathbb{C}</math> — деяка неособлива точка. Тоді в деякому [[окіл|околі]] цієї точки функція <math>f(z)</math> рівна сумі свого [[ряд Тейлора|ряду Тейлора]]:
:<math>f(z) = c_0 + c_1(z-z_0)+ c_2(z-z_0)^2+ \ldots</math>
:В достатньо малому околі ця сума домінується першим ненульовим членом, тож для деякої константи <math>C > 0</math> маємо:
Рядок 30:
<math>\omega = ma + nb\,</math>.
Дана пара не є єдиною. Якщо ''a'' і ''b'' — фундаментальні періоди, що визначають деяку ґратку, то таку ж ґратку визначають і фундаментальні періоди ''d' '' і ''c' '' де ''d' '' = ''p'' ''a'' + ''q'' ''b'' і ''c' '' = ''r'' ''a'' + ''s'' ''b'' де ''p'', ''q'', ''r'' і ''s'' — цілі числа, що задовольняють рівність ''p'' ''s'' &minus; ''q'' ''r'' = 1. Тобто [[детермінант]] [[матриця (математика)|матриці]]:
::<math>\begin{pmatrix} p & q \\ r & s \end{pmatrix}</math>
:рівний одиниці.
Рядок 36:
Паралелограм: <math>\{\mu a+\lambda b \mid 0\leq\mu,\lambda\leq 1\}</math> називається фундаментальним [[паралелограм]]ом. На даному паралелограмі еліптична функція набуває всіх своїх значень.
 
== Властивості ==
 
* Будь-яка еліптична функція має скінченну кількість [[полюс (комплексний аналіз)|полюсів]] в межах фундаментального паралелограма.
Рядок 83:
[[pl:Funkcje eliptyczne]]
[[pt:Função elíptica]]
[[ro:Funcție eliptică]]
[[ru:Эллиптическая функция]]
[[sv:Elliptisk funktion]]