Галицький замок: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 33:
Протягом 1594-1621 рр. укріплення витримувало напади турків. З 1590 по 1633 рік на [[Галич]] 29 разів нападали [[Османи|османці]], найбільш руйнівними були напади в 1594, 1612, 1624 роках.
За описом 1627 року замок був оточений з трьох боків валами, на яких височіли п'ять оборонних башт (деякі з них були мурованими), і мав три в'їзні брами.
Під час [[Визвольна війна українського народу|визвольної війни українського народу]] (1648–1654 рр.) твердиню тримала в облозі армія [[Височан Семен Гнатович|СкменаСемена Височана]], а влітку 1649 р. фортецю здобули війська [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].
Після неодноразових спустошень і руйнувань необхідно було відновлювати і ремонтувати замкові будівлі.
Перебудову замку провів у [[ХVІІ]] ст. галицький староста А. Потоцький, який виділив на це 42 тис. злотих. У Постанові сейму від 1658 року зазначено, що А. Потоцький власним коштом відреставрував його: “від землі спорудив нові мури і обвів їх шанцями і редутами чужоземним способом”. План реконструкції розробив італійський інженер Франсуа Корразіні. Перебудований замок мав трикутну форму, охоплював територію 1,7 га, мав дві тераси, три муровані башти по кутах, дев’ять комор, архів гродських і земських актів, канцелярію, приміщення суду. В замку була каплиця св. Катерини.