Вільне місто: відмінності між версіями

'''Ві́льне мі́сто''' (''у модернім [[міжнародне право|міжнароднім праві]]''), самостійне, територіально-політичне, нейтральне і демілітаризоване утворення, правовий режим якого встановлюється [[міжнародний договір|міжнародними договорами]] і гарантується [[держава]]ми або [[міжнародна організація|міжнародними організаціями]]. Користується певною міжнародною правосуб'єктністю.

 

Первісно практика надання назви «Вільне місто» з'явилась в [[Німеччина|Німеччині]] ({{lang-de|Freie Stadt}}). Цей [[титул]] одержали міста, що в [[13 ст.|13]]-[[14 ст.|14]] століттях, завдяки боротьбі бюргерства з [[феодал]]ами, звільнилися від влади своїх [[архієпископ]]ів. По-перше, це були [[Кьольн]], [[Зьост]], [[Майнц]], [[Ауґсбурґ]], [[Вормс]], [[Шпайєр]], [[Страсбург]] та [[Базель]].

Вони добилися права самоврядування, власного використання [[Податок|податків]] та частково функції суду.

Вільні міста під час зборів [[Рейхстаг|Райхстагу]] разом з імперськими містами утворювали окрему групу, що згодом одержала узагальнюючу назву «Вільні та імперські міста» ({{lang-de|Freie- und Reichsstädte}}). З часом, завдяки повсякденному мовному змішуванню, з'явилося та утвердилось поняття «Вільне імперське місто».

 

В міжнародно-правовій практиці за [[Віденський трактат|Віденським трактатом]] [[1815]] р. [[Краків]] з територією, що оточує його, був оголошений «вільним, незалежним і абсолютно нейтральним містом» під заступництвом [[Російська імперія|Росії]], [[Австро-Угорщина|Австрії]] і [[Пруссія|Пруссії]]. Правове положення Кракова як вільного міста було визначено в спеціальному Додатковому договорі про Краків від 21 квітня (3 травня) [[1815]] і статтями головного Акту Віденського конгресу від 28 травня (9 червня) 1815.

 

[[da:Fristad]]

[[de:Freie Stadt]]

[[en:Burgh]]

[[es:Burgh]]