Буда Сергій Олексійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
OlegB (обговорення | внесок) |
OlegB (обговорення | внесок) |
||
Рядок 4:
Закінчив Полтавську гімназію ([[1890]]), навчався у Юр'євському (нині Тартуському) ветеринарному інституті ([[Естонія]], 1896–1898). У 1899–1914 працював у редакціях низки київських часописів, виступав у газеті «[[Киевские отклики]]», «Киевское слово», «Рада», журналі «[[Літературно-науковий вістник]]», «Українська хата», «Украинская жизнь» та ін. Від [[1916]] — помічник головного бухгалтера Комітету Пдівденно-Західного фронту Всеросійського союзу городів.
Редактор кооперативного видавництва «Книгоспілка». Від 1919 — співробітник Постійної комісії для складання Словника живої української мови при ВУАН, від [[1921]] — старший науковий співробітник Комісії для дослідів над історією громадських течій в Україні при [[ВУАН]], [[Музей антропології та етнографії ім. Ф. Вовка|Музею антропології та етнографії ім. Ф. Вовка]]. [[1930]] звільнений з [[ВУАН]] комісією з чистки академічного апарату. Від [[1926]] працював також як архівіст у Київському центральному архіві давніх актів. 1930–1941 співпрацював у Київських видавництвах. Автор низки публіцистичних та критичних статей, зокрема про історію [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ)|пам'ятника
Перекладав на українську з російської, французької і німецької мов:
Рядок 14:
* окремі твори [[Лєсков Микола Семенович|Миколи Лєскова]], [[П'єр-Жан Беранже|П'єра-Жана Беранже]], [[Ромен Роллан|Ромена Роллана]], [[Анатоль Франс|Анатоля Франса]].
Зібрав архівні матеріали для історії української книжки у Києві до середини 1870-х років. Написав статтю про петрашівців та кирило-мефодіївців для зборів Комісії для дослідів над громадськими течіями в Україні в пам'ять 75-х роковин [[Кирило-Мефодіївське братство|Кирило-Мефодіївського братства]]. Опрацьовував для тлумачного словника лексику творів [[Шевченко Тарас
== Праці ==
|