Вікіпедія

Авіаційна промисловість: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
OPbot (обговорення | внесок)
Боти
16 770 редагувань
м Випралення попереднього завдання. Див. Обговорення користувача:OPbot
м розкриття скорочень з допомогою AWB
Рядок 1:
'''Авіаційна промисловість''' — галузь [[машинобудівна промисловість|машинобудівної промисловості]], що виробляє [[літак]]и, [[гелікоптер|вертольоти]], [[авіаційний двигун|авіаційні двигуни]], [[авіаційні прилади|прилади]] і устаткування для [[авіація|авіації]].
 
Як велика галузь авіаційна [[промисловість]] розвинулася в останні роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]], коли літаки почали широко застосовуватись для потреб [[війнй|війни]]. В [[Російська імперія|Росії]] авіаційні підприємства виникли напередодні першої світової війни; у роки війни в Росії працювало більше 10 невеликих з-дівзаводів. На Україні до революції А. п. фактично не було, хоч перші авіац. підприємства виникли в 1915 — 16 в селищі [[Червоне|Червоному]] [[Бердичівський повіт|Бердичівського повіту]].
 
== Авіаційна промисловість СРСР ==
 
 
Рад. А. п. була створена в роки довоєнних п'ятирічок. Рад. авіаконструктори С. В. Ільюшин, С. О. Лавочкін, А. І. Мікоян, М. І. Гуревич, В. М. Петляков, М. М. Полікарпов, А. М. Туполев, О. С. Яковлев та ін. створили ряд оригінальних конструкцій літаків. Деякі з них своїми техніч. даними перевершували кращі зарубіжні конструкції. В роки [[друга світова війна|другої світової війни]] ([[1941]]—45). Авіаційна промисловість СРСР відіграла видатну роль; за короткий час було впроваджено в масове виробн. ряд нових типів літаків, [[авіадвигун]]ів і приладів. Протягом останніх років війни А. п. СРСР випускала щороку до 40 тис. літаків. У післявоєнні роки А. п. набула дальшого розвитку. Освоєно виробництво [[реактивний літак|реактивних літаків]] з [[надзвукова швидкість|надзвуковими швидкостями]], вертольотів, найновішого обладнання для літаків, [[радіолокаційна устава|радіолокаційних]] та ін. устав. Постачаючи рад. військ. силам нові типи бойових літаків, А. п. СРСР одночасно виробляв велику кількість літаків для цивільної авіації. Створено пасажирські реактивні літаки [[ТУ-104]], [[ТУ-104А]], [[ТУ-104Б]], [[ТУ-110]] конструкції А. М. Туполєва, пасажирські літаки з турбогвинтовими двигунами ІЛ-18 конструкції С. В. Ільюшина, [[АН-10]] конструкції О. К. Актонова, [[ТУ-114]] конструкції А. М. Туполєва. Організовано серійне виробн. великих вертольотів ''ЯК-24'' конструкції О. С. Яковлєва, вертольотів [[МІ-1]] та [[МІ-4]] конструкції М. Л. Міля і вертольотів [[КА-15]] конструкції М. І. Камова. Випущено турбогвинтовий вертоліт [[МІ-6]] вантажопідйомністю 12 т конструкції М. Л. Міля. В А. п. СРСР широко використав нові технологічні процеси і передові форми організації виробництва.
Рядок 10 ⟶ 9:
== Авіаційна промисловість УРСР ==
 
На Україні А. п. створено за роки Рад. влади; вона випускав літаки, авіадвигуни, прилади, агрегати та інше обладнання для авіації. В роки першої [[п'ятирічки]] збудовано з-дизаводи, які виготовляли пасажирські літаки К-3, К-5, К-6 конструкції К. О. Калініна, а також авіадвигуни М-11 конструкції А. Д. Швецова, В 1932—35 колектив інженерів-викладачів [[Харківський авіаційний інститут|Харківського авіаційного інституту]] (С. Я. Жолковський, Л. Д. Арсон та ін.) з участю студентів під керівництвом зав. кафедрою [[літакобудування]] інституту Й. Г. Немана створив швидкісні літаки ХАІ-1 і ХАІ-5, серійне виробництво яких було організоване в 2-й пол. 30-х рр. У 1937—39 в Харкові авіаконструктор [[Люлька Архип|А. М. Люлька]] створив перший в СРСР дослідний потужний [[турбокомпресорний повітряно-реактивний двигун]]. Після Другої світової війни в Україні налагоджено виробн. літаків конструкції [[Антонов Олег Костянтинович|О. К. Антонова]], які широко застосовуються в [[транспортна авіація|транспортній]], [[пасажирська авіація|пасажирській]], [[санітарна авіація|санітарній]], [[полярна авіація|полярній]] та [[сільськогосподарська авіація|сільськогосподарській авіації]]. Освоєно серійне виробн. потужних літаків, а також поршневих і турбогвинтових авіадвигунів. Дослідно-конструкторське бюро, очолюване О. К. Антоновим, створило новий швидкісний [[турбогвинтовий літак]] [[АН-10]]. На літаку встановлено чотири турбогвинтові двигуни конструкції О. Г. Івченка, що дає можливість робити далекі перельоти на висоті 8 км з [[крейсерська швидкість|крейсерською швидкістю]] 600—650 км/год. В салонах літака розміщуються 84 пасажири, у варіанті для туристів — 126. Це ж бюро створило легкомоторний літак «Бджілка» на 6 пасажирів для міжрайонного зв'язку. Найновіше навігаційне обладнання забезпечує надійну експлуатацію літаків, випущених А. п. УРСР.
 
== Авіаційна промисловість у світі ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Авіаційна_промисловість