Старе Місто (Тернопільський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 45:
Діяли «Просвіта», «Січ», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
На підставі церковної хроніки, на місті села Старе Місто в 14-му сторіччі стояло місто, яке після кількаразового знищння татарами, перейшло на місце сьогоднішніх Підгаєць, а старе місце перетворилось на село. Про історичність Старого Міста свідчить оборонний вал та ознаки згарищ, які можна ще й сьогодні знайти, копаючи в городі.
Внаслідок частих нападів татар, а головне — великих наїздів 1516, 1612, 1615, 1617, 1633 1 1698-го років, які дощенту знищили поселення, Старе Місто могло лише боротися за своє існування. В цій боротьбі допомагала близькість Підгаєць. Поблизу Старого Міста 1667 відбулася битва між військами П. Дорошенка та Я. Собеського.
Коли Старе Місто перейшло під австрійську владу, воно вже було досить відбудоване, нараховуючи 1785 року 116 хат. Як на ті часи це було досить велике поселення. Найбільшого розвитку село досягло в дев'ятнадцятому сторіччі; чималий вплив це мало знесення панщини 1848 року.
Щодо населення, то за переписом з 1910 року, Старе Місто нараховувало 1329 осіб, а 1931 року в селі жило 1550 осіб в 253 хатах.
3 економічного погляду Старе Місто належало до середньо-заможних сіл повіту. Поля, розташовані на північний захід від села, відзначаються лиш середньою урожайністю. Сусідство з Підгайцями, одначе, давало змогу селянам додатково заробляти, або займатися торгівлею.
Наприкінці ХІХ-го століття діяли «Просвіта», «Січ», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива. Матірне Товариство «Просвіта» у Львові своєю розгалуженою працею в містах і селах Східної Галичини збуджувало національну свідомість широких мас українського народу. Дуже позитивно діяли кличі Радикальної Партії, а особливо організування молоді в товаристві «Січ» в перших роках ХХ-го століття. Також новозаснована Українська Націонал-демократична Партія своїми гаслами сприяла розвиткові національної свідомості населення.
Громада Старого Міста, як передова в повіті, заснувала читальню «Просвіти» у 1901 році. Головою був Юрко Гусак, місто головою Василь Черевко, скарбником Іван Цебрій. Читальня спершу приміщувалася у хаті Олекси Ярника, а згодом перенесено її до Василя Брика. Ні один з них не вимагав ніякої заплати за приміщення.
Ще перед 1900 роком зорганізовано хор, що його диригентом був Антін Фецак, а у 1905 році засновано товариство «Січ», відтак драматичний гурток. Керівником був Кадельський, урядовець староства. Згодом Петро Кінасевич, учитель. Поширення та пожвавлення праці читальні «Просвіти» висунули потребу власного, а головно більшого приміщення. З тою ціллю у 1911 році вибрано новий виділ читальні і притуплено до будови власного дому. Виділ читальні та будівельну акцію очолив Іван Цебрій.
Будинок збудовано на краю площі, оподалік цвинтаря «Тудинка», при дорозі, що вела з Підгаєць до Бекерсдорфу. Це був дім критий бляхою, мурований з цегли, з просторою залою в середині та сценою.
Дім простояв до 1938 року, коли його розвалено і на тому місці збудовано новий, більш модерний Народний Дім, з просторою залою, сценою та з кімнатами на наради чи невеликі зібрання.
== Пам'ятки ==
| |||