Мічені атоми: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 26:
=== Застосування в археології ===
 
Мічені атоми використовують для визначення часу з моменту загибелі [[тварини|тварин]] та [[рослини|рослин]] і для визначення віку стародавніх поселень. В [[атмосфераАтмосфера Землі|атмосфері]] під дією космічних [[нейтрон]]ів утворюється [[радіоактивний вуглец]]ь <sup>14</sup>C(<sup>14</sup>N+ n→<sup>14</sup>C + <sup>1</sup>H). Період [[напіврозпад]]у <sup>14</sup>C становить 5 700 років. Співвідношення між стійким <sup>12</sup>C і радіоактивним <sup>14</sup>C ізотопами вуглецю в організмі таке ж, як і в атмосфері, тобто 1 г вуглецю містить близько 5•10<sup>10</sup> радіоактивних атомів <sup>14</sup>C. В мертвому організмі обмін вуглецем між організмом і атмосферою припиняється. Тому внаслідок розпаду радіоактивних атомів вуглецю відносна кількість у загиблому організмі з часом зменшується. Співвідношення між ізотопами <sup>14</sup>C і <sup>12</sup>C і період напіврозпаду <sup>14</sup>C дають можливість визначити час загибелі тварин і рослин, а отже, і вік стародавніх поселень.
 
Мічені атоми дали можливість уточнити значну кількість хімічних реакцій, зокрема при добуванні синтетичного [[бензин]]у, розв'язати питання про роль [[каталізатор]]ів, про процеси перегонки, кристалізації, перемішування і багато инших процесів, уточнити і відкрити нові процеси, які відбуваються в живих організмах.