Іоанн II Комнін: відмінності між версіями

Іоанн II Комнін веде активну експансіоністську політику, та старпається відновити імперію територіально якою вона була до поразки під Матцікертом у 1071 році. Відвоював у турків у 1133—11351133–1135 частину візантійських територій, завойованих ними раніше (ними були захоплені Лаодіка і Созополь). У 1142 Іоанн Комнін мав намір знову йти війною на [[Антіохія|Антіохію]] з метою отримання реального контролю над [[Антіохійське князівство|антіохійським князівством]], але смерть не дозволила йому реалізувати цей план). Одержав ряд перемог над [[печеніги|печенігами]] (1122), [[серби|сербами]] (близько 1124) і угорцями (1129), що забезпечило йому мир у європейські частині імперії. Його спроби підкорити під вплив Візантії — [[Кілікія|Кілікію]] (1137), [[Держави хрестоносців]] (також у 1137 році) сильно покращили відношення до Візантії як імперії.

Під час полювання на [[Дикий кабан|диких кабанів]] у горах [[ТаврТаврські гори|Тавра]]а був поранений отруєною стрілою і помер від зараження, проте встиг призначити наступника — свого четвертого сина [[Мануїл I (візантійський імператор)|Мануїла I]] імператором Візантії. Його старші сини Олексій та Андронік уже померли, а Ісаака він просто обійшов при призначенні наступника.

* Andrew Stone: [http://www.roman-emperors.org/johncomn.htm Біографія Іоанна II Комніна у De Imperatoribus Romanis ] {{ref-en}}