Рейхсвер: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
|image= [[Файл:Flag of Weimar Republic (war).svg|200пкс]]
|caption= Військовий прапор Рейхсверу
|dates= [[1919]]-[[1935]]
|country= {{Прапорець|GER}} [[Веймарська республіка]]
|allegiance= '''[[Збройні сили Німеччини]]'''
Рядок 14:
|garrison=
|battle_honours=
|march=
|motto=
|mascot=
|battles= [[Революція в Німеччині (1918-1919)]]
|notable_commanders=[[Пауль фон Гінденбург]], [[Ганс фон Зект]], [[Курт фон Шлейхер]], [[Вернер фон Бломберг]]
|anniversaries=
|identification_symbol=
}}
'''Рейхсве́р''' ( {{lang-de|Reichswehr}} від ''Reich'' [[держава]], [[імперія]] та ''Wehr'' [[оборона]]) — [[Збройні сили Німеччини]] в [[1919]][[1935]], обмежені за складом і чисельністю умовами [[Версальський договір 1919|Версальського мирного договору 1919]]. Вербувалися за наймам (115 тис. чоловік і обмежене число кораблів).
 
Після поразки [[Німецька імперія|Німецької імперії]] в 1-ій світовій війні 1914-18 6 березня 1919 Веймарські національні збори прийняли закон про створення тимчасового рейхсверу чисельністю 400 тис. чол. як перехідної форми на шляху розгортання масової армії. Однак на підставі Версальського мирного договору 1919 і розробленого на його основі військового закону від 23 березня 1921 чисельність рейхсверу скорочувалася до 115 тис. чол. (100 тис. у сухопутних військах і 15 тис. у ВМС), а озброєння різко обмежувалося.
 
Структура рейхсверу остаточно склалася до початку 1924 року. Вона будувалася з розрахунком, щоб на базі рейхсверу в майбутньому без докорінної організаційної ломки розгорнути масову армію. Міністерство рейхсверу створило дві військові (армійські) групи (1-а - — зі штабом в Берліні в складі 4 піхотних і 2 кавалерійської дивізій, 2-а - — зі штабом в Касселі в складі 3 піхотних і 1 кавалерійську дивізій) і 7 військових округів, кожен з яких включав 1 піхотну дивізію (12 тис. чол.). Діяльність керівництва рейхсверу була спрямована головним чином на нелегальну підготовку кадрів і розгортання масових збройних сил, поступове переозброєння армії і флоту.
 
З моменту свого утворення рейхсвер мав прихований [[резерв]], т. зв. «[[Чорний рейхсвер]]», який включав загони місцевої самооборони (хеймвер), солдатські і офіцерські союзи, спілки ветеранів («[[Сталевий шолом]]», «Кіфхойзербунд», «Вікінг», «Младогерманский орден», «Національна спілка німецьких офіцерів» тощо), воєнізовані молодіжні та спортивні союзи і клуби, що об'єднували кілька млн. чол. і діяли під керівництвом командування рейхсверу. Резервом рейхсверу були також офіційно дозволені частини погран. охорони (бл. 100 тис. чол.), і поліцейські формування (200 тис. чол.), організація, озброєння і бойова підготовка яких брало будувалися з арм. принципом і знаходилися під контролем міністерства рейхсверу. Велика робота проводилася по створенню ВВС. Підготовка та перепідготовка воєн. льотчиків здійснювалися нелегально в воен. округах і через гражд. авіацію. Зважаючи на те що Німеччині заборонялося мати собств. воен. пром-сть, виробництво зброї і воєн. техніки було організовано за кордоном. За проектами ньому. конструкторів у багатьох країнах будувалися літаки, ПЛ і надводні кораблі новітніх типів. З перших років свого існування і особливо з кінця 20-х рр.. рейхсвер був тісно пов'язаний з фашизмом. У роки економiчного кризи 1929-33 його керівництво зіграло вирішальну роль у встановленні в Німеччині націстської диктатури. З приходом Гітлера до влади почали втілюватися в життя плани створення масової армії. До окт. 1934 було завершено розгортання 21 Пех. дивізії, збільшилася числ. армії до 300 тис. чол., швидкими темпами розвивалися ВПС і танкові війська.
Рядок 32:
[[16 березня]] [[1935]] Німеччина запровадила загальну [[Військова повинність|військову повинність]], в односторонньому порядку анулювавши військові статті Версальського договору. На базі рейхсверу почалося формування багатомільйонного [[Вермахт]]у.
 
== ЛітератураДжерела ==
* {{книга
|автор = Радянська військова енциклопедія
|частина = РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА
|заголовок =
|оригінал = (Советская военная энциклопедия)
|посилання =
|відповідальний = Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель
|видання =
|місце = М.
|видавництво = Воениздат
|рік = 1980
|том = 7
|сторінки = 99
|сторінок = 686
|серія =
|isbn = 00101-150
|тираж =
}} {{ref-ru}}
 
== Див. також ==