Вікіпедія

Шкіль Андрій Васильович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м заміна невільного зображення
Немає опису редагування
Рядок 6:
| розмір_зображення = 200пкс
| дата_народження = {{Дата народження|26|11|1963|вік}}
| місце_народження = місто [[Львів]]
| дата_смерті =
| місце_смерті =
Рядок 37:
}}
 
'''Андрі́й Васи́льович Шкі́ль''' ([[26 листопада]] [[1963]], місто [[Львів]]) — [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]]. Член [[партія|партії]] та політради [[Батьківщина (партія)|ВО «Батьківщина»]], входить до політради.
 
== Біографія ==
 
Андрій Васильович Шкіль народився [[26 листопада]] [[1963]] року в [[місто|місті]] [[Львів|Львові]].
 
Мати Марія Василівна ([[1930]]) — головний інженер МК-21, пенсіонер. Дружина Зоряна Зіновіївна ([[1968]]) — художник-модельєр.
Рядок 51 ⟶ 49:
У [[1981]] році Шкіль закінчив львівську середню школу № 1. З [[1981]]-го по [[1989]]-ий був студентом [[Львівський медичний інститут|Львівського медичного інституту]]. На якийсь час навчання довелося перервати, адже грошей на життя катастрофічно не вистачало, тож протягом [[1983]]–[[1984]] років він працює вантажником готової продукції виробничого об'єднання «Прогрес». Наступна сторінка в біографії — здобуття другої вищої освіти, журналістської, у [[Львівський університет|Львівському державному університеті імені Івана Яковича Франка]], одруження у [[1992]] році з Зоряною Гарбар.
 
Рік [[1991]]-ий: здобуття Україною незалежності — момент істини, що торкнувся долі кожного, і долі Шкіля зокрема. [[19 серпня]] [[1991]]-го — в день, коли у [[Москва|Москві]] розпочався путч — Шкіль разом з однодумцями малює у своїй львівській квартирі план захисту [[Львів|Львова]] від радянських танків. Пізніше з цього наміру самому боронити власну державу, ідею і мету народиться [[УНСО]] — Українська народна самооборона.
 
Втім, ще й до [[1991]]-го Андрій Шкіль втягується у вир політичного життя. Він бере активну участь у творенні [[Спілка української молоді|Спілки націоналістичної української молоді]] ([[Спілка української молоді|СНУМ]]), яка потім переросте в [[Українська міжпартійна асамблея|Українську міжпартійну асамблею]] ([[Українська міжпартійна асамблея|УМА]]), а ще згодом — в [[УНА-УНСО|Українську національну асамблею]] ([[УНА-УНСО|УНА]]). Розповідь про десять з лишком років, відданих Шкілем [[УНА-УНСО]], могла б вилитись у цілу епопею. «Я з гордістю пригадую ті часи, коли, запалені жагою творіння, ми без жодної підтримки, під шквальним вогнем обхаювання ішли впевнено до легенди — яскравої і викличної», — напише він.
 
З [[УНА-УНСО]] Андрій Шкіль пройшов усе, що судилось пережити цій «яскравій і викличній легенді» — включно з [[Придністровський конфлікт|війною у Придністров`'ї]], звідки Шкіль повернувся з медаллю «За оборону Придністров`'я» (майже за десять років по тому її вилучить у нього під час обшуку [[СБУ]]). У той же час початок 90-х років був для нього надзвичайно плідним як для журналіста. У [[1991]]–[[1995]] роках він видає газету «Голос нації», де працює головним редактором, пізніше очолює економічно-політичний журнал. [[1999]]-го року Андрія Шкіля обрано лідером [[УНА-УНСО]].
 
[[Файл:Шкіль.jpg|thumb|Андрій Шкіль за ґратами, [[2001]] рік]]
 
Після відомих всій Україні [[Україна без Кучми|подій]] [[9 березня]] [[2001]] року Шкіль потрапляє за ґрати. За звинуваченням «в організації масових безпорядків» (саме так [[СБУ]], в чиєму провадженні знаходилась справа, охрестила протестні антикучмівські виступи опозиції). Його тюремні ходіння по муках включають дев`ять місяців одиночного ув`язнення в слідчому ізоляторі [[СБУ]] та ще чотири місяці в [[Лук'янівське СІЗО|Лук'янівському СІЗО]].
 
Під час затримання в одному з міліцейських райвідділів Шкіля піддають тортурам — за ґрати він потрапляє вже з надзвичайно тяжкими травмами голови і хребта. Протестуючи проти закритості судового процесу, Шкіль разом з іншими обвинуваченими розпочинає голодування. Без їжі йому вдається протриматись 39 діб, однак цей протест мало не стає для нього останнім — у стані коми Шкіль потрапляє до тюремного шпиталю.
 
[[31 березня]] [[2002]] року за політв'язня Андрія Шкіля віддають голоси 34150 виборців 121-го Городоцького округу. Перемога Шкіля на тодішніх [[Вибори до Верховної Ради України 2002|парламентських виборах]] супроводжується ще й його значним відривом від суперників — представників партії «[[За Єдину Україну!]]» та «[[Наша Україна|Нашої України]]». Тим часом владу в [[УНА-УНСО]] перебирають спеціально заангажовані для цієї місії особи, що призводить до її розламу на багато дрібних відгалужень, а відтак — до повного руйнування. Шкіль-парламентарій входить у [[2002]]-му до опозиційної [[фракція політична|фракції]] «[[Блок Юлії Тимошенко]]», а через два роки, у [[лютий|лютому]] [[2005]], стає членом [[партія|партії]] [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]] і обирається до складу її політради. Був головою підкомітету з питань підготовки законопроектів [[Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності|Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності]]
 
На {{ВРУ-2006+}} Андрій Шкіль займає тринадцяту позицію у виборчому списку [[БЮТ|«Блоку Юлії Тимошенко»]] і вдруге стає [[народний депутат України|народним депутатом України]]. Заступник голови [[Комітет Верховної Ради України у закордонних справах|Комітету у закордонних справах]]. [[12 червня]] [[2007]] року достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення [[Вибори до Верховної Ради України 2007|позачергових виборів до Верховної ради]].
Рядок 69 ⟶ 67:
На [[Парламентські вибори в Україні 2007|дострокових Парламентських виборах в Україні 2007 року]] Андрій Шкіль займає чотирнадцяту позицію у виборчому списку [[БЮТ|«Блоку Юлії Тимошенко»]] і втретє стає [[народний депутат України|народним депутатом України]]. Голова підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва [[Комітет Верховної Ради України у закордонних справах|Комітету у закордонних справах]] та член [[Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації|Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації]].
 
У [[2010]] році став жертводавцем будівництва меморіалу [[Меморіал "Борцям за волю України" у с. Зміївка|«Борцям за волю України»]] у [[село|селі]] [[Зміївка (Бериславський район)|Зміївка]] на [[Херсонська область|Херсонщині]].<ref>[http://kherson.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=527:-l-r&catid=2:2009-04-04-17-43-13&Itemid=1 На Херсонщині з'явився меморіал «Борцям за волю України». Український Херсон.&nbsp;— 24 серпня 2010]</ref>
 
У цей час є головою підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва [[Комітет Верховної Ради України у закордонних справах|Комітету Верховної Ради України у закордонних справах]].
Рядок 93 ⟶ 91:
== Посилання ==
* [http://shkil.org/ Особиста сторінка]
* [http://dovidka.com.ua/user/?code=91248 Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С.»]
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site/p_exdeputat?d_id=5412&skl=5 Верховна Рада України 4-го скликання]
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site/p_exdeputat?d_id=5412&skl=6 Верховна Рада України 5-го скликання]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шкіль_Андрій_Васильович