Ілля (гравер): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) |
Lorry (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 43:
Файл:Ілія Повернення із Ханаана.jpg|Чорнець Ілія.«Повернення із Ханаана», дереворит
</gallery></center>
[[Гравюра]] в мистецтві українських земель 17 століття — це мистецтво релігійне і за світосприйняттям, і за тематикою. Персонажі гравюр постають як творіння всемогутнього Бога, гріховні, але здатні каятися і хвалити отця небесного за створення світу, величного і вже незмінного. В добу бароко прийшло усвідомлення, що Бог створив Світ і більше перестав в творіння втручатися. Але перебування на краю європейської ойкумени не перешкодило митцям українських земель бачити і вивчати здобутки релігійної графіки Німеччини, Голландії, Речі Посполитої. Іноді це були навіть гравюри-шедеври [[Альбрехт Дюрер|Альбрехта Дюрера]] чи [[Рембрандт]]а. Свідомість українських митців важко поверталась у бік новітніх впливів, обережно використовуючи композиційні знахідки західноєвропейських граверів, обов'язково корегуючи їх з [[Візантія|візантійським]] надбанням. Про це доводить досвід творчості Ілії дереворитника, що спромігся створити Біблію в картинках для неписьменних. Це був місцевий, український аналог «Біблії Піскатора», розкішного видання з гравюрами на міді ([[Мідьорит]]) декількох голландських художників-маньєристів.
Ілія не мав можливостей працювати ні з мідними стулками, ні з коштовними сумішами для гравюр чи офортів. Мав лише можливість використовувати деревину та ножі-різаки. Це обумовило грубуватість відбитків і сміливі спрощення в дереворитах Ілії. Однак велич неба і Бога, спостереження за змінами небесних сфер, їх нечувану ангельську музику це не перешкодило йому відтворювати в дереворитах. Могутнє, непізнане небо (як втілення величі і непізнанності християнського Бога) практично стало другим головним персонажем його дереворитів. Воно різне в дереворитах Ілії : благе до Мойсея, що спілкується із самим Богом чи всцені ловів перепелів і безжально караюче грімом і градом грішне місто за промислом Божим. Ніби орієнтований на візантійський іконопис, Ілія-чернець розімкнув в дереворитах замкнений, неширокий світ ікони - і вбік, і вверх.
Свідоцтвом знайомства ченця Ілії з Біблією Піскатора була і композиція «Повернення із Ханаана». В Західній Європі композицію розробляли [[Ніколя Пуссен]], маньєристи, реалісти. Свій варіант створив і Ілія, вимушено спрощуючі зображення тих, хто повертався з родючих зелель Ханаана з велетеською гілкою винограду. В матриці Ілії персонажі теж йшли у той же бік, що і в Біблії Піскатора. При створенні відбитку вони повернулись в інший бік, що додало композиції Ілії своєрідності і незвичності. Щось занадто сміливе в дереворитах православного Ілії відчули і православні очільники-цензори. Можливо сміливість митця розцінили як єретичність, бо Біблія Ілії ніколи не була надрукована в Україні. А її дошки-матриці спалили в 1718 році. (Ілія встиг стврити''' сто п'ятдесят''' ( 150 ) дошок-матриць). Біблія Ілії відома лише в п'яти зразках, а майже всі дереворити Ілії вивезені в [[Москва|Москву]] і Петербург ( [[Національна бібліотека Росії]], [[Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна]]).
== Джерела ==
| |||