Радуль: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 41:
== Історія ==
Маєтність бояр Любецького староства Зарецьких (Зарецьких-Зенковичів). Отримал підтвердження на володіння 1568 р. від короля Сигізмунда ІІ Августа , появу села слід віднести до ХIV – XV ст. Село виникло на Юшковській (Юрковській) землі, яка включала до себе Радутовський та Зарецькій острови. Останній знаходився навпроти Радуля на Правобережжі Дніпра (територія Гомельської області Республіки Білорусь).
Існує кілька версій походження назви спочатку слободи, а нині селища Рaдуль:▼
Володільці: шляхтичі Зарецькі (1568 р.), Зенько Семенович Нахиба (1616 р.), Зеньковичі-Зарецькі (1636 р.), Полуботки (1708 р.), Милорадовичі (кінець ХVIII ст.).
З кінця ХVII ст. у Радулі стали селитися старообрядці, саме тому історики помилково пов’язують появу цього села виключно з оселеннями цих втікачів з Росії. Хоча беззаперечно, що з ХVIII ст. саме вони формують соціальне “обличчя” села. У другій половині ХVII – ХVIII ст. у Радулі був один із козацьких спостережних пунктів, який охороняв міждержавний кордон з Великим князівством Литовським.
а) від слова «радість», яку буцімто відчували першопоселенці старовіри, знайшовши тихе місце від переслідувань царської влади ;
Рядок 52 ⟶ 57:
в) від давно зарослого озера «Радуль» або «Радутьє», яке було розташоване між західною околицею селища і Дніпром .
Проте жодна з них до цього часу науково детально не проаналізована і не обґрунтована. Остання точка зору має вирішальне підтвердження: практично під час виникнення слободи чернігівський полковник [[Павло Полуботок]], купуючи землі, на яких нині розташоване
== Особистості ==
| |||