Л'Анс-о-Медоуз: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 15:
'''Л'Анс-о-Медоуз''' (спотворене {{lang-en|L'Anse aux Meadows}} від {{lang-fr|L'Anse-aux-Méduses}}, дослівно: «грот медуз») — історико-археологічний пам'ятник на території провінції [[Ньюфаундленд і Лабрадор]] ([[Канада]]), де за даними розкопок існувало перше в [[Північна Америка|Північній Америці]] і Західній півкулі європейське поселення [[Вікінги|вікінгів]] кінця [[XI століття]]. Найзахідніше поселення вікінгів на території так званої [[Вінланд]]ії — талассократичної держави скандинавів, що тягнулася колись в Північній Америці від [[Гудзонова протока|Гудзонової протоки]] на півночі до затоки Святого Лаврентія на Півдні, і навіть ще південніше — до [[Нью-Йорк]]ського [[Лонг-Айленд]]а. Далі в нього входило узбережжя островів [[Гренландія]], [[Ісландія]], [[Ірландія]], [[Великобританія]] і півострови європейського материка: [[Скандинавія]], [[Бретанія|Бретань]] і т.д.[http://www.svoboda.org/programs/st/2001/st.011301.asp]
 
== Розкопки ==
[[Файл:Territories_and_Voyages_of_the_Vikings_blank.png|ліворуч|275px|thumb|Картка походів вікінгів]]
== Розкопки ==
У [[1960-ті|1960-х]] роках в цьому невеликому рибальському селищі на острові [[Ньюфаундленд]], яке в [[XVI століття|XVI]]—[[XVII століття|XVII]] століттях наново обживали [[французи]] й [[британці]], виявлено вісім землянок і кузню. За всіма оцінками на Ньюфаундленді жило не більш 50-100 чоловік, які декілька років пізніш покинули були острів. Найдені бронзові застібки, залізні заклепки та інші предмети, віднайдені в ході розкопок, відправилися на виставку у [[Вашингтон]] і Нью-Йорк під назвою «Вікінги: Північно-Атлантична сага». Учені припускають, що вікінги, які заснували поселення в Л'Анс-о-Медоуз, прибули з сусідньої Гренландії: [[Ерік Рудий]] незадовго до цього заснував був колонію [[Норманни|норманнів]] у [[987]]. До речі, скандинавська колонія на острові Гренландія виявилася довговічнішою, проіснувавши близько 5 століть, — та через похолодання клімату й інших невідомих науковцям чинників, зникла з кінцем [[XV століття|XV]]—початку [[XVI століття|XVI століть]]. В [[XIII століття|XIII столітті]], досягши свого розквіту, чисельність вікінгів в Гренландії зросла до яких 5000 чоловік.