Тхеравада: відмінності між версіями

Вважається, що Тхеравада склалася під час Третього буддійського собору, ок​​прибл​​. 250 р. до н. е., в Індії, в правління імператора Ашоки. Завдяки його прозелітичноюпрозелітичної діяльності Тхеравада стала відома також на елліністичномуеліністичному Заході (ОлександріяАлександрія, Антіохія, АфіниАтени та ін). Деякі з едиктів Ашоки були написані давньогрецькою та арамейською мовами.

В даний час вона є основною школою буддизму в Шрі-ЛанціЛанки (бл. 70 % населення) і більшості континентальних країн Південно-Східної Азії (Камбоджа, Лаос, М'янма, Таїланд). Тхеравада також традиційно практикують деякі національні меншини Південно-Західного Китаю, В'єтнаму, Бангладеш, Малайзії. Порівняно недавно Тхеравада також набула поширення в Сінгапурі та Австралії.

У сучасному світі налічується близько 100 млн послідовників Тхеравади. У Новітній час вона поширилася в США і Європі. В буддології прийнято вважати, що поняття Тхеравада та [[Хінаяна]] тотожні, оскільки це єдина із великої кількості шкіл, яка дійшла до нашого часу, на відміну від інших цього ж напряму.