Морська вода: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Sea water Virgo.jpg|міні|праворуч|200пкс|Морська вода й піна в [[Малаккська протока|Малаккській протоці]]]]
'''Морська вода''' ({{lang-ru|морская вода, вода океана}}; {{lang-en|sea water, ocean water}}; {{lang-de|Meerwasser n, Seewasser n}}) — вода [[море|морів]] і [[океан]]ів. Переважна кількість морської води знаходиться в Світовому океані (1,37 млрд км³). Має гірко-солоний смак, через значний вміст солей ([[хлорид натрію]]). Середня солоність морської води 35 ‰. Така вода замерзає при −2 °C, чим більша солоність, тим нижча така температура замерзання<ref name="Подобедов">{{ref-ru}} Подобедов Н. С. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1974. С. 312.</ref>.
== Фізичні характеристики ==
Рядок 41:
|}
Середня [[Солоність|солоність]] морської води — 35 г/л (35 ‰). Це 0,6 [[моль|молей]]·[[літр]]<sup>−1</sup> (у припущенні, що вся сіль являє собою [[NaCl]], що насправді не так). Хоча солоність води в океанах майже повсюдно близька до 35 ‰, однак вода в морях має нерівномірно розподілену солоність, в залежності від ступеня їх ізольованості від океану, припливу слабкомінералізованих поверхневих вод суші, кліматичних умов. Відмічається трохи менший солевміст у полярних акваторіях і підвищений до 39-42 ‰ в тропічних. Найменш солоною є вода [[Фінська затока|Фінскої затоки]] і північної частини [[Ботнічна затока|Ботнічної затоки]], що входять в акваторію [[Балтійське море|Балтійського моря]]. Найсолонішою є вода [[Червоне море|Червоного моря]]. [[Солоні озера]], такі як [[Мертве море]], можуть мати значно більший рівень вмісту солей.
Середній сумарний солевміст морської води близько 35 ‰, температура замерзання 1,91 °С, густина 1020 кг/м³. Мінеральний склад морської води постійний — 99,99 % за масою сольового складу припадає на Na<sup>+</sup> — 10,7 ‰, K<sup>+</sup> — 0,39 ‰, Ca<sup>2+</sup> — 0,42 ‰, Mg<sup>2+</sup> — 1,30 ‰, SO<sub>4</sub><sup>2−</sup> — 2,70 ‰, Cl<sup>−</sup> — 19,35 ‰, Br<sup>−</sup> — 0,06 ‰, CO<sub>3</sub><sup>2−</sup> — 0,07 ‰. При цьому 85 % солей у морській воді складає [[NaCl]], у значних кількостях присутні: MgCl<sub>2</sub>, MgSO<sub>4</sub>, CaSO<sub>4</sub>, NaBr, а також розчинені гази та органічні речовини (1-5 мг/л).
Рядок 48:
Розподіл солей за глибиною загалом постійний, в нижніх горизонтах зростає вміст розчиненої [[вуглекислота|вуглекислоти]], внаслідок чого в глибинних ділянках осад карбонату кальцію розчиняється. Різка зміна складу води за глибиною спостерігається в [[Чорне море|Чорному морі]] за рахунок двох потоків через [[Босфорська протока|Босфор]] (верхнього, більш прісного, з Чорного моря і нижнього, солонішого, з [[Мармурове море|Мармурового]] в Чорне море) і дії сульфатредукуючих бактерій, що приводить до накопичення [[Сірководень|сірководню]] (до 14 мг/л).
Розподіл солоності поверхневих [[Водна маса|водних мас]] Світового океану має певні закономірності. На [[екватор]]і солоність поверхневих вод знижена, вона підвищується до [[Субтропіки|субтропічних широт]] і знов зменшується до [[Географічний полюс|полюсів]], сягаючи значень у 35 ‰ в [[Помірні широти|помірних широтах]]. Такий широтний розподіл порушуються [[морська течія|морськими течіями]]: холодні течії виносять з приполярних зон до помірних широт воду з пониженою солоністю, навпаки, теплі течії несуть до помірних широт більш солону воду. На екваторі на місце вод, що були унесені морськими течіями, повільно підіймаються з глибини холодні води. В свою чергу вони, прогрівшись на поверхні, уходять до полярних широт, де, охолонувши, опускаються на дно — [[термохалінна циркуляція]].<ref name="Подобедов"/>
=== Геохімічне пояснення ===
Рядок 94 ⟶ 96:
== Література ==
* {{МГЕ}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
| |||