Відмінності між версіями «Зарудний Микола Якович»

нема опису редагування
(Доповнена біографія, твори, додано фото)
{{Othernames|Зарудний}}
'''Мико́ла Я́кович Зару́дний''' (*[[20 серпня]] [[1921]], [[Оріховець (Сквирський район)|Оріховець]]  — †[[25 серпня]] [[1991]], [[Київ]]) — український [[письменник]], [[сценарист]]. Лауреат [[Шевченківська премія|Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка]] ([[1978]]).
 
Народився [[20 серпня]] [[1921]] р. в с. [[Оріховець (Сквирський район)|Оріховець]] Київської області в родині вчителів. Помер [[25 серпня]] [[1991]] р. в Києві. Закінчив факультет журналістики [[Казахський університет|Казахського університету]] в Алма-Аті (1942). Учасник [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Працював у редакціях обласних газет, був головним редактором [[Київська кіностудія|Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка]] (1961—19631961–1963). Друкувався з 1944  —— драматург, прозаїк. Чл.Член Спілки письменників України (СПУ) (1950).. Навчався в Українському комуністичному інституті журналістики (Харків, 1939—41), закінчив Казахстанський університет (Алма-Ата, нині Алмати; 1942). Учасник 2-ї світ.світової війни. Має бойові нагороди. Працював журналістом у Вінниці. 1961—63  — головний редактор Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка; 1966—69  — секретар правління СПУ, 1981—90  — правління Київської організації СПУ. Почав друкуватися від 1944. Перші п’єсип'єси написані в дусі часу, зокрема під впливом творчості О. Корнійчука. Успіх і гол.головні риси драматургії Зарудного  — конфлікт між високим, одухотвореним і приземлено-меркантильним  — означила комедія «Веселка» (1958; К., 1962;К) і розвинулися у п’єсахп'єсах «Мертвий бог» (1960; К), «Фортуна» (1964; К), «Рим, 17, до запитання» (1969; К), «Дороги, які ми вибираємо» (1971; К), «Пора жовтого листя» (1974; К) «Маестро, туш!» (1978; К), «Обочина», «Регіон» (обидві  — 1981; К), «"Бронзова фаза »" (1985; К) та ін. Більшість п’єс п'єс — на теми сільського життя. Відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка 1978 за трагедію «Тил» (1977;К; про воєнне лихоліття), що ставилася у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (реж.режисер-постановник С. Данченко). Автор повісті «Мої земляки» (1950;К), збірка оповідань «Світло» (1961; К), романів «На білому світі» (1967; К), «Уран» (1970; К), «Гілея» (1973; К). За його сценаріями знято х/ф «Веселка» (1959, реж. М. Літус), «Стежки-доріжки» (1963, реж. О. Борисов, А. Войтецький), «Тут нам жити» (1973, реж. А. Буковський; всі  — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), фільми-спекаклі «Чужий дім» (1968), «Пора жовтого листя» (1974;), «Вірність» (1977), «І відлетимо з вітрами» (1978), "«Тил"» (1979). Всі студія "«Укртелефільм"».
Похований у Києві на Байковому цвинтарі.
 
== Література ==
* Сценаристы советского художественного кино.  — М., 1970. — С. 139.
* Литературный энциклопедический словарь.  — М., 1987. — С. 604.
* {{МУ-92}} — С. 262.
* {{МУ-97}} — С. 357.