Петро Суховій: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Скасування редагування № 10143246 користувача 77.91.159.85 (обговорення) |
||
Рядок 10:
==Ханський гетьман==
Відразу ж після повороту в Україну Суховієнко пише листа до гетьмана П.Дорошенка з пропозицією прибути до Запорожжя на раду “щоб запорожцям з обох сторін Дніпра вибрати одного гетьмана” . Але досвідчений Дорошенко, передбачаючи можливість свого вбивства на цій раді, відмовив і відписав П.Суховієнку, що згідно з козацьким звичаєм такі ради завжди проводилися “в городах”, а не на Запорожжі. Таким чином рада запорозького коша обирає П.Суховієнка гетьманом від свого імені, а також частини правобережних і лівобережних полків . Це обрання підтримали близько 6 000 запорожців, козаки Переяславського, Полтавського, Миргородського, Лубенського і Прилуцького полків . Однак, слід відзначити, що підтримка лівобережних козаків стала можливою лише з огляду на присутність в Україні (згідно запорозько-татарської угоди) майже стотисячної татарської орди.
Окрім цього, відразу після обрання П.Суховієнко направив своїх послів до турецького султана Мегмеда IV. Вони мали запевнити його, що новообраний гетьман буде притримуватися всіх тих домовленостей, які були укладені між ним і гетьманом П.Дорошенком.
Саме так козацька Україна отримала ще одного гетьмана. Нагадаємо, що окрім П.Дорошенка, який був обраний на цю посаду в 1665 р., в Україні діяв ще Дем’ян Ігнатович-Многогрішний (1668-1672), що визнавав зверхність московського царя і мав владу над частиною Лівобережжя. Треба відзначити, що незважаючи на розбіжність поглядів П.Дорошенка, Д.Многогрішного, П.Суховієнка на шлях політичного розвитку України, всі вони прагнули однієї мети – бачити її вільною державою.
Першим кроком П.Суховієнка у ранзі “запорозького” гетьмана стало звернення до свого візаві: “… а писал де к нему Дорошенку Суховеенко что но гетман ханева величества. А он бы Дорошенко не писался отнюдь Запорожским гетьманом” . Цей лист був скріплений подарованою Суховієнку ханською печаткою.
Відповіддю П.Дорошенка стала розсилка листів до всіх козацьких полковників з вимогою не піддаватися “без ради і волі Війська Запорозького учиненому гетьману Суховієнку”, а також чинити збройний опір татарським загонам, які останній привів до України . Більшість полковників підтримала П.Дорошенка. Вони навіть вимагали від нього негайно скликати “чорну” раду на якій вони б швидко “поламали своїми мушкетами стріли Суховієнка” . Виконуючи дорошенків наказ, у бою коло Прилук було знищено близько трьох тисяч татар. Крім того, брат П.Дорошенка Григорій відмовився від спільного походу з татарами і настійливо вимагав у кримського уряду видати йому Суховієнка.
==Патріотичний універсал==
| |||