Товтри: відмінності між версіями

== Загальна характеристика ==

Товтри за походженням є давнім бар'єрним [[Риф (геологія)|рифом]], сформованим вздовж берегової лінії неглибокого, теплого [[Міоцен|міоценового]] моря, що простягнувся вузькою смугою майже на 200  км через [[Подільська височина|Подільську височину]] від [[Кременецький кряж|Кременецького кряжу]] та [[Вороняки|Вороняків]] (на південь від смт [[Підкамінь]]) до річки [[Дністер]] у районі [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]]. В геологічному відношенні Товтри — пасмо міцних міоценових вапняків потужністю від 1,5 до 55  м, що залягають на розмитій поверхні палеогенових чи крейдових відкладів (пісків, пісковиків, мергелів). В межах Хмельниччини Товтри простягаються до 90  км, від селища [[Сатанів]] Городоцького району через територію Чемеровецького району до с. [[Китайгород (Кам'янець-Подільський район)|Китайгород]] Кам'янець-Подільського району; їх площа сягає 25 тис. га, з яких 15 тис. га вкриті лісами.

Оригінальність цього рифу полягає в тому, що він складений не [[Корал|коралами]], як більшість сучасних і викопних бар'єрних рифів світу, а рештками вапнякових водоростей (літотамній), моховаток, молюсок, специфічних морських черв'яків (серпул) та інших організмів. Корали в його окладі зустрічаються рідко. Отже Товтри складені переважно з перекристалізованих, детрусованих вапняків органогенного походження, які мають цінне господарське значення. В морфології Товтрової гряди чітко виділяється головна гряда і бокові горби і грядки, що розташовані на відстані від кількох сотень метрів до десятків кілометрів. Так, ширина пасма Товтр біля Сатанова та поблизу р. Дністер до 8—12  км, і до 2—5 км — у Кам'янець-Подільському районі. Головна гряда здебільшого представлена ланцюгом лінійно витянутих горбів завдовжки по 5—6  км з плоскими або майже плоскими вершинами.

Повільні вертикальні підняття морського дна вздовж лінії розлому і теплий субтропічний клімат сприяли широкому розвитку колоніальних організмів і формуванню бар'єрного рифу, який розділяв морський басейн на дві частини: південно-західну (більш глибоководну), північно-східну, прибережну. Це зумовило асиметрію схилів сучасної Товтрової гряди.

Складена (майже виключно) літотамнієвими вапняками верхнього тортону. Поверхню пасма ускладнюють карстові форми рельєфу (воронки, печери) та хаотичне нагромадження великих і дрібних уламків скель. Численні бокові горби і грядки розташовані переважно з південного заходу від головної гряди майже перпендикулярно до лінії її простягання. Як правило, вони мають гострі конусоподібні скелясті вершини, переважно безлісні. Іноді вони утворюють ланцюги [[атол]]оподібних форм ([[Чемеровецький район]]). Вони невеликі — до 20—30  м над поверхнею плато. Крім того, на відстані від головного пасма розкидані поодинокі (або невеликими групами) невисокі органогенні пагорби з виходами органогенних брил, які в народі називаються «могилками». Вони невисокі, не мають урвищ і скель, своїми розмірами нагадують скіфські кургани. У такому розгалуженому розумінні ширина Товтрового кряжу досягає 15—20  км. Всього на території області зареєстровано 159 окремих об'єктів товтрових утворень.

Головна гряда має чітко виражену асиметричну будову: південно-західний схил її крутіший, північно-східний — пологий. Абсолютні позначки гряди досягають 400  м і більше, відносні висоти — 50—60 метрів. На ділянках перетину гряди річками ([[Збруч]], [[Смотрич (річка)|Смотрич]], [[Мукша]] та інші) відносні висоти досягають 100—150 100–150 м.

Дослідження останніх років показали, що Товтрова гряда приурочена до лінії великого розлому земної кори, витягнутого з південного сходу на північний захід на близько 300  км. Вертикальні рухи по цьому розломі відбувалися з перервами тривалий час, починаючи з початку палеозою, але найінтенсивнішими вони були в неогені, коли поблизу формувалися [[Карпатські гори]].

'''Подільські Товтри''' ('''[[Медобори]]''') простягаються від смт Підкаменя Львівської області до Кам'янця-Подільського майже на 200  км. Пересічна ширина від 5—12  км, абсолютна висота до 440  м. Найвищою є центральна частина — плосковершинне головне пасмо, що складається з видовжених кряжів з похилими схилами, подекуди у вигляді скелястих урвищ. Бічні пасма — кряжі заввишки 20—25  м, атолоподібні групи (Нігинські, Вербецькі, Гуменецькі), атоли (на околицях сіл Біла, Чорна, Смотрич Хмельницької області).

'''Прут-Дністровські Товтри''' є продовженням Подільських, простягаються вони на 25  км на межиріччі Пруту і Дністра (далі — в межах Молдови). У рельєфі виражені слабо (переважно як окремі горби заввишки 10—18 м). Пересічна ширина 3—5  км, абсолютна висота до 320  м.

'''Мурафські Товтри''' простягаються більше ніж на 140  км від верхів'я р. [[Рів (річка)|Рів]] через басейн [[Мурафа (річка)|Мурафи]] до гирла Кам'янки (басейн Дністра), у Вінницькій області. Пересічна ширина 8—16  км, абсолютна висота до 340  м. Виражені окремими горбами, що підносяться над навколишньою місцевістю на 20—25  м, у долинах річок Мурафи, [[Мурашка (річка)|Мурашки]] — «стінки» 60—70  м заввишки.

Товтри мають мальовничі краєвиди, часто гострі (білого і сірого кольору) скелі, провали (найкрасивіший провал [[Збруч]]а), [[Карст|карстові явища]]. Простягаються в центральній частині [[Подільська височина|Подільської височини]] на довжину понад 250  км від смт Підкаменя (на північному заході Подільської височини) на південний схід через [[Збараж]] — [[Скалат]] — Кам'янець-Подільський до [[Румунська Молдавія|Румунської Молдавії]] над [[Прут]]ом (на південному сході).

Основні гори у межах [[Галичина|Галичини]]: [[Крайній Камінь]] (431), [[Зембова]], [[Сабариха]], [[Скала (гора)|Скала]] (417), [[Гостра Могила (гора)|Гостра Могила]] (398), [[Вікно (гора)|Вікно]], [[Богит]] (417). Найвища вершина — гора [[Нижній Камінь]] (Крайній Камінь) (431).

У Товтрах є багато [[карст]]ових [[печера|печер]], зокрема на території [[Тернопільська область|Тернопільської області]] розташована друга у світі за довжиною печера [[Оптимістична (печера)|Оптимістична]].

Тваринний світ Товтрів також надзвичайно багатий. Є види, занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[махаон]], [[мнемозина]], [[перелівниця велика]], [[жук-самітник]], [[жук-олень]], [[сатурнія]] руда. Досить численними є [[земноводні]]. З [[ссавці]]в трапляються [[сарна європейська|сарни]], [[кабан|кабани]]и, дуже рідко  — [[лось]]. Звичні [[лисиця]], [[куниця лісова]], [[тхір]], [[їжак]], [[борсук]]. Особливу групу становлять [[рукокрилі]], які населяють переважно невеликі печери та ніші.

У [[Медобори|Медоборах]] був один із найбільших [[язичництво|язичницьких]] [[релігія|релігійно]]-[[культура|культурних]] комплексів — [[Збручанський культовий центр]] (основний осередок на горі [[Богит]]).

# [http://www.franko.lviv.ua/faculty/geology/phis_geo/fourman/Bila/Medobory.htm Медобори - — краса Поділля]

# Геринович В. Наші Товтри // [http://histans.com/JournALL/kraj/kraj_1930_1/kraj_1930_1.pdf Краєзнавство.  — Харків, 1930.  — №  1-5.]  — С. 16-29.