Вікіпедія

Олександр IV Лопушанин: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Sofo (обговорення | внесок)
4782 редагування
м Sofo перейменував сторінку з Богдан IV Лопушанин на Олександр IV Лопушанин поверх перенаправлення
Sofo (обговорення | внесок)
4782 редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Особа
| ім'я = БогданОлександр IV Лопушанин
| оригінал імені =
| жінка =
| місце_проживання = Сучава, Ясси
| інші_імена =
| псевдонім =
| прізвисько =
| зображення = 061 - Bogdan Lapusneanu.jpg
| розмір_зображення = 300 px
| підпис_зображення = БогданОлександр IV Лопушанин з родиною
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження =
Рядок 27:
| військове звання = воєвода
| платня =
| термін = 1568-1572
| попередник = Олександр IV ЛопушанинСтефан ( батькоVIII )
| наступник = ІвоняСтефан ЛютийVII Томша
| партія =
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| батько = Олександр IV Лопушанин
| матір = Розанда Рареш
| рід = Богдан - Мушат ( по матері )
| родичі =
| дружина = Розанда Рареш
| чоловік =
| діти = [[:ОлександрБогдан Злий]]Лопушанин
| підпис =
| нагороди =
Рядок 50:
}}
 
'''Богдан IV''' -- наслідник молдавського трону , прийшовши до влади склав присягу на вірність польському королю. Богдан прийшовши до влади мав не повних 15 років. Всіма справами держави займалась його матір -- Розанда. Вона намагалась дотримуватись дипломатичних відносин з султаном Селімом, в той час Богдан з боярами підтримував ближчі стосунки з Польщею. Богдан оточив себе польською шляхтою ,надаючи їм високі державні пости ,чим викликав невдоволення османів, які тримали на поготові нового кандидата і вичікували зручного моменту .
 
Це використав Івоня Лютий -- син Степана IV і вірменки , защо був названий Івонею Вірменином; і з допомогою османів отримав молдавський трон . В [[:1569]] Розанда померла i 2.10.[[:1569]] Богдан уклав з королем договір проти будь-якого противника. Богдан IV змушений був залишати трон і шукати захисту в Польщі. Польський король Сигізмунд Август замість того , щоб послати війська та утримати Богдана IV на молдавському троні , послав посла Тарановського до султана Селіма. На підтримку Богдана стала руська та подільська прикордона шляхта на чолі з Мілецьким , які здійснили військовий похід проти турків , але їхніх сил було не достатньо , щоб протистояти великим силам османів.
 
 
Івоня відчувши достатньо сил ,щоб стати незалежним від османів , склав присягу на вірність Польщі ,вже після смерті Сигізмунда Августа , Язловецькому.
[[Файл:Moldova herb.jpg|міні|праворуч|150пкс|Родовий герб Мушатовичів]]
'''Олександр IV Лопушанин''', '''Лепушняну''' ({{lang-pl|Aleksander IV Lăpuşneanu}}, {{lang-ro|Alexandru Lăpuşneanu}}, {{lang-en|Alexandru Lăpuşneanu}}) (* ? - † 5 травня 1565) – господар Молдавії (1552-1561, 1564-1568) з роду Мушатовичів.
 
== Біографія ==
 
Боярин Петро Стольник був позошлюбним сином господаря [[Богдан ІІІ Сліпий|Богдана ІІІ Сліпого]].
 
Бояри вбили 1552 [[Господар|господаря]] Стефана VI Рареша, поставивши правителем боярина Іона Жолдю. За підтримки частини бояр і війська польного гетьмана [[Миколай Сенявський|Миколи Сенявського]] через декілька днів загони Петра Стольника оточили біля Шипота Іона Жолдю, якому відрізали ніс і постригли у монастир. Петро Стольник став господарем, як Олександр IV Лопушану. Для більшої легітимності він одружився на нареченій Іона Жолді Роксані (померла 1570), доньці господаря [[Петро IV Рареш|Петра IV Рареша]] і племінниці господаря [[Богдан ІІІ Сліпий|Богдана ІІІ Сліпого]].
 
 
Він визнав себе васалом польського короля, одночасно отримавши затвердження у [[Султан|султана]]. Через самостійну політику виникали постійні змови, підтримувані і Польщею, через що господар почав проявляти більшу лояльність до [[Османська імперія|Османської імперії]], зокрема в її інтересах втручався у справи [[Валахія|Валахії]]. У князівстві росли міста за рахунок зародження ремісничих цехів.
 
За підтримки [[Габсбурги|Габсбургів]] і польського магната Альбрехта Ласького Іоні ІІ Якубу Геракліду вдалось 18 листопада 1561 розбити у битві при Вербі (Сучаві) Лопушняну і посісти молдавський трон, як Деспот Воде. Він був першим протестантом серед володарів Європи і першим іноземцем господарем Молдавії. Через протегування при дворі іноземцям, протестантам, конфлікт з Лаським, введення нових податків 1563 був вбитий боярами.
 
 
Провідник заколоту [[Стефан VII Томша|Стефан Томша]] І став господарем, але не отримав затвердження у [[Порта|Високій Порті]], з якою він почав боротись. Його покинули прибічники і 1564 він втік на [[Поділля]]. На прохання султана король [[Сигізмунд II Август|Сигізмунд ІІ Август]] наказав його схопити [[Єжи Язловецький|Юрію Язловецькому]]. Був страчений у [[Львів|Львові]].
 
За підтримки турків Олександр IV ЛопушанинЛопушану у березні [[:1564]] повернув собі трон господаря, заплативши султану 200 тисяч золотих за визнання і розпочавши переслідування бояр. Переніс столицю з [[Сучава|Сучави]] до [[Ясси|Ясс]]. На вимогу султана всі замки Буковини крім Хотина були зруйновані і тому столицю перенесли до Ясс. Помер 5 травня [[:1565]] і був похоронений у фундованому ним монастирі Слатіна.▼
 
Помер 5 травня [[:1565]], ймовірно, від отруєння боярами чи дружиною, прийнявши чернече ім’я Паісій, і був похоронений у фундованому ним монастирі Слатіна.
 
 
== Фундації ==
 
[[Файл:Успенська церква.jpg|міні|праворуч|300пкс|Будівля Успенської церкви фундації Олександра IV Лопушану ]]
 
Олександр IV Лопушану був відомий щедрими наданнями на будівництво церков, монастирів. Оскільки самопроголошені московські [[Митрополит|митрополити]] з [[:1448]] перебували в [[Розкол християнської церкви|схизмі]], то за допомогою у церковних справах духовні особи Галичини звертались до православних господарів Молдавії, Валахії. На прохання єпископів львівського [[Макарій Тучапський|Макарія Тучапського]] і перемиського Арсенія він [[:1553]] надав кошти на завершення будівництва третьої будівлі [[Успенська церква (Львів)|Успенської церкви]] у Львові, званої згодом Волоською. Дещо згодом господар Олександр IV звертався до львівських братчиків з проханням надати майстрів для розпису нової церкви в Яссах (1565).
 
== Посилання ==
 
[[Файл:Mănăstirea Slatina11.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Церква Преображення Господнього у монастирі Слатіна]]
* ''J.Demel''. Historia Rumunii. - Wrocław, 1970.
* [http://www.istoria.md/articol/7 Lista domnitorilor Moldovei (1247-1859)]
* [http://datarule.virtbox.ru/moldova.html Государственные деятели. Молдова (даты жизни и годы правления)]
 
 
▲За підтримки турків Олександр IV Лопушанин у березні [[:1564]] повернув собі трон господаря, заплативши султану 200 тисяч золотих за визнання і розпочавши переслідування бояр. Переніс столицю з [[Сучава|Сучави]] до [[Ясси|Ясс]]. На вимогу султана всі замки Буковини крім Хотина були зруйновані і тому столицю перенесли до Ясс. Помер 5 травня [[:1565]] і був похоронений у фундованому ним монастирі Слатіна.
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:red; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
 
|-
 
| width="25%" | Попередник <br /> [[Олександр IV Лопушанин]]
| width="25%" | Попередник <br />[[Стефан VI Рареш]]<br /> [[:Якуб Гераклід Деспот]]
 
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of Moldavia.svg|70px]]
 
| width="20%" | '''[[Молдавський воєвода]]'''<br /> 15681552-15721561<br /> 1564-1568
 
| width="10%" | [[Файл:Coat of arms of Moldavia.svg|70px]]
 
| width="25%" | Наступник <br /> [[Івоня Лютий]]
| width="25%" | Наступник <br />[[:Стефан VII Томша]] <br /> [[:Богдан IV Лапушанин]]
 
|-
|}▼
 
▲|}
[[Категорія:Персоналії:Львів]]
[[Категорія:Історія України]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Господарі Молдавії]]
 
[[Категорія:Померли 1568]]
 
[[fr:Bogdan IV Lăpușneanu]]
[[he:בוגדאן לפושניאנו]]
[[ro:Bogdan Lăpușneanu]]
[[ru:Богдан IV Лэпушняну]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_IV_Лопушанин